5.2. Лісові розсадники

Дізнаємось

Основною метою діяльності розсадника є виробництво стандартного садивного матеріалу, тобто такого, що відповідає вимогам чинних стандартів.

Поновлення лісу може відбутися природнім шляхом і штучно. При природному поновленні забезпечується безперервна і поступова заміна поколінь лісу, але лісовідновний процес проходить значно довше, ніж при штучному поновленні, і в більшості випадків проходить заміна господарськоцінних порід малоцінними м’ягколистяними породами.

В лісництві функціонує тимчасовий лісовий розсадник, площа якого становить ______ га. На цьому розсаднику вирощують сіянці сосни звичайної 1-2 річного віку, дуба черешчатого, ___________________________________________ саженці для озеленення.

Насіння сосни звичайної висівають весною. Перед цим його намочують у воді для набухання і на 30 хв. обробляють розчином КМnО4. Дуба черешчатого частіше висівають осінню без підготовки; якщо його висівають весною то його стратифікують. Клена гостролистого висівають весною, але перед цим стратифікують 2-3 місяці при температурі 0-30С. Липи перед весняним посівом стратифікують на 1-2 місяці при температурі 150С, потім на протязі 3-4 місяців прии температурі 1-30С.

Посів насіння навесні проводиться в заздалегідь підготовлений грунт за системою чорного пару. Глибина загортання насіння та кілікість висіяного насіння контролюється встановленими нормами.

Агротехніка вирощування сіянців повинна сприяти формуванню оптимального режиму для проростання висіяного насіння, появі дружніх сходів,  розвитку молодих рослин. Вона передбачає проведення наступних робіт: основний та передпосівний обробіток грунту, висів насіння, догляд за посівами до появи сходів, догляд за сходами та сіянцями, інвентаризація сіянців, викопування та зберігання садивного матеріалу.

Основний та передпосівний обробіток грунту означає переорювання грунту тракторним плугом  ПЛН – 3-35, культивацію, боронування.

Висів насіння здійснюється в посівні борозенки  /ряди/ шириною 3-5 см, які влаштоауються сапкою з попереднім маркуванням за схемою 20/20/20/20/20 для сосни та мілкого насіння листяних і 30/30/30 для дуба, каштана, клена, ясена. Глибина загортання залежить від величини насіння: глибина для сосни 0,5-1,5 см з нормою висіву 3 грама на 1 погонний метр борозенки; для яблуні та груші – глибини 2-3 см, норма висіву 1,8 г/м.п.; насіння клену та ясена загортають на глибину 3-4 см, норма 8 г/м.п.; жолуді дуба висівають на глибину 5-7 см при нормі висіву 125 г/м.п. Приведена норма висіву для насіння 1-го гатунку. Практично глибина загортання насіння повинно становити 3-4 розміри насіння. Висів здійснюється вручну та загортання посівних борозенок виконують граблями.

. Підрізання коренів на глибинв 10-12 см в сіянців дуба, каштана, груші, яблуні сприяє одержанню садивного матеріалу з добре розвиненою коріневою системою. Не маючи обладнання, обрізку коріневої системи не проводять

Івентаризація посадкового матеріалу проводиться комісією. Вона проводиться щорічно після закінчення вегетації рослин, але до їх викопування з 15 вересня по 15 жовтня. При її проведенні визначається площі посівів, кількість і якість садивного матеріалу. Застосовують метод діагональних ходів з закладкою облікових рядів, що становить 2-4% від загальної довжини посівних рядочків, на облікових відрізках проводять суцільний облік сіянців, результати заносять в інвентаризаційну картку, потім вичначаємо загальну кількість сіянців на 1 п.м. посіву, на всій площі ділянки та на площі в 1га. Кількість стандартних сіянців визначають шляхом вимірювання висоти та діаметру кореневої шийки кожного сіянця і порівнюють з розмірами діючих стандартів. При кількості сіянців на площі до 10000 шт. вимірюють 100 сіянців. Якщо стандартних сіянців менше 50% від загального числа – сіянці залишають на дорощування.

Викопують сіянці і саджанці осінню або весною вручну, в той же день сортують і упаковують. Посадматеріал негайно прикопують. Розрізняють прикопку тимчасову і дов­готривалу зимову.

При тимчасовому зберіганні сіянці прикопують в пучках в канавки. Зе­мля насипається трохи вище кореневої шийки і легко ущільнюється. В тим­часовому зберіганні сіянці можуть знаходитись не більше  одного - двох тижнів.

На зимове зберігання посадматеріал прикопують рядами. Для цього ви­копують канави глибиною 30-45 см з нахилом стінки під кутом 45 градус. На цю стінку вкладаються рослини тонким шаром і закриваються шаром зе­млі товщиною 25-30 см. для сіянців і 45-60 см. для саджанців.  Цей шар землі утрамбовується  і на ньому розміщується наступний шар посадматеріалу.

Після прикопки рослини поливають і всю ділянку прикопки покривають шаром ти­рси, соломи, гілками.

ІНСТРУКЦІЯ
з проектування, технічного приймання, обліку
та оцінки якості лісокультурних об'єктів

I. Проектування лісокультурних об'єктів
Проектування лісокультурних об'єктів здійснюється при лісовпорядкуванні та щороку уточнюється власниками лісів за результатами детального обстеження лісокультурного фонду. При цьому складається відомість попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення.
Проектування робіт у розсадниках:
Проектування робіт у розсадниках здійснюється з метою забезпечення стандартним садивним матеріалом робіт з відтворення лісів та озеленення.
Проект робіт у розсадниках складається щороку. Він містить технологію вирощування садивного матеріалу за деревними породами та розрахунки виходу садивного матеріалу .
Проектування об'єктів відтворення лісів:
Проекти лісових культур, плантацій і природного поновлення розробляються з урахуванням господарського призначення лісів, типу лісорослинних умов та місцезнаходження, природно-кліматичних умов .
У проекті передбачаються основні агротехнічні вимоги до створення культур і плантацій, методи і способи створення лісових культур, розміщення, схеми змішування, потреба у садивному матеріалі, лісовому насінні тощо.
Перевірка та затвердження проектних матеріалів здійснюються до 25 грудня року, що передує проведенню лісокультурних робіт.
Проекти лісових культур розробляються за 1 рік до їх створення шляхом садіння (висівання), в окремих випадках при можливості освоєння свіжих зрубів та інших лісокультурних площ - у рік створення.
Природне поновлення лісів проектується на площах зрубів з достатнім і якісним самосівом, підростом, кореневими і пневими паростками або за умови його появи протягом 1-2 років після рубання.
Штучне відновлення лісів проектується на зрубах, згарищах, інших не вкритих лісовою рослинністю землях, що підлягають залісенню, на яких природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.
Комбінований спосіб відновлення лісів (сприяння природному поновленню шляхом обробітку ґрунту, часткового висівання насіння і садіння деревних і чагарникових порід) проектується на зрубах, згарищах, інших лісових землях з недостатнім або нерівномірно розміщеним по площі природним поновленням головних деревних порід та на лісових землях у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небезпечним для проведення комплексу робіт, пов'язаних із створенням лісових культур.
При створенні лісових культур хвойних порід у проекті за потреби передбачається створення куліс листяних порід, а в сухих типах лісорослинних умов - залишення протипожежних розривів.
Лісове насіння і садивний матеріал повинні відповідати умовам лісонасінного районування і вимогам чинного законодавства.
Обробіток ґрунту для створення лісових культур повинен забезпечити сприятливі умови для високої приживлюваності та швидкого росту дерев і чагарників.
На ділянках, призначених для відтворення лісів, виконується інструментальна зйомка, на них складають плани в масштабі 1:10000 з прив'язкою до квартальної мережі чи інших чітко виражених орієнтирів
Проектування робіт з лісокультурного виробництва завершується складанням зведеної відомості проектів лісових культур, плантацій і природного поновлення кожним власником лісів
Строк зберігання проектів - 5 років після переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі.
II. Облік та оцінка якості лісокультурних об'єктів
Облік та оцінка якості проводяться під час:
технічного приймання виконаних лісокультурних робіт у поточному році після їх закінчення;
інвентаризації садивного матеріалу у розсадниках;
інвентаризації одно-, дво- та трирічних лісових культур;
атестації чотирирічних і старшого віку лісових культур;
переведення лісових культур та природного поновлення у вкриті лісовою рослинністю землі.
Для проведення робіт з технічного приймання, інвентаризації, атестації, переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі лісокористувачі створюють комісії ускладі не менше трьох осіб.
Технічному прийманню підлягають усі закінчені роботи на лісокультурних площах, на ділянках, залишених під природне поновлення, в посівних і шкільних відділеннях розсадників.
При технічному прийманні робіт встановлюють відповідність обсягів, термінів і якісних показників виконаних технологічних заходів параметрам та вимогам затверджених проектів, чин-них стандартів і нормативно-правових актів.
Технічне приймання робіт, пов'язаних з відтворенням лісів, проводять не пізніше 10 днів, а при створенні лісових культур шляхом висівання - не пізніше одного місяця після їх завершення та оформляють відповідними актами технічного приймання, підписаними членами комісії .
Інвентаризація садивного матеріалу у розсадниках (сіянців, укорінених живців, саджанців), лісових культур і природного поновлення проводиться в кінці вегетаційного періоду після закінчення основних лісокультурних робіт, починаючи з 1 жовтня, з метою визначення ефективності робіт з відтворення лісів, якісного стану створених лісових культур і природного поновлення, якості садивного матеріалу, їх відповідності вимогам чинного законодавства, призначення заходів з поліпшення стану лісокультурних об'єктів.
Ділянки лісових культур атестуються у чотирирічному віці та в рік їх переведення у вкриті лісовою рослинністю землі.

ІІІ.Технічне приймання робіт у розсадниках
Технічне приймання робіт у посівних відділеннях проводять не пізніше одного місяця після висівання, а у шкільних відділеннях і на плантаціях - не пізніше 10 днів з часу закінчення
робіт. Одночасно проводять технічне приймання посівів, закладених восени та залишених на дорощування.
При технічному прийманні робіт у посівному відділенні визначають площі посівів, відповідність схем висівання і їх розміщення затвердженим проектам, норми висівання та глибину загортання насіння, його якість та кількість на одиницю площі, якість обробітку ґрунту (спосіб і глибину основного та передпосівного обробітку ґрунту, вид і кількість внесених добрив, гербіцидів тощо), стан посівів на день приймання, наявність матеріалів для мульчування та притінення посівів. Одночасно встановлюють причини незадовільного стану посівів і призначають заходи з поліпшення вирощування садивного матеріалу.
Технічне приймання робіт у посівних відділеннях розсадників оформляється актом технічного приймання.
При технічному прийманні робіт у шкільних відділеннях і на плантаціях перевіряють правильність добору ділянок для шкільних відділень і плантацій, дотримання передбаченої проектом технології та агротехніки створення, обсяги і якість виконаних робіт, стан (задовільний, незадовільний) плантацій на день приймання. Кількість садивних місць (висаджених рослин) визначається шляхом суцільного перерахунку на пробній площі або на всій ділянці (при незначних її розмірах).

ІV. Технічне приймання робіт із створення лісових культур і плантацій
При технічному прийманні робіт із створення лісових культур і плантацій перевіряють правильність відведення та оформлення ділянок, технологію створення лісових культур, схему
змішування головних і супутніх порід, їх розміщення, відповідність садивного матеріалу і лісового насіння чинним стандартам, якість виконаних робіт.
Дані щорічних змін наносяться на лісовпорядні планшети або плани внутрішньогосподарсь-кого землекористування. Технічне приймання виконаних робіт проводиться шляхом огляду та обліку, обмірювань, розкопувань на пробних площах.
Пробні площі, як правило, повинні мати форму витягнутих прямокутників або стрічок, охоплювати за шириною не менше чотирьох рядів головної породи або двох повних схем змішування порід.
На кожній ділянці закладається кілька рівномірно розміщених пробних площ, щоб на площі розміром до 10 га мати не менше 4% садивних (посівних) місць від їх загальної кількості, а
на площі розміром 10 га і більше - не менше 2%.
Технічне приймання лісових культур, оформляється актом. В акті відмічають усі відхиле-ння від проекту із зазначенням обсягів і характеру неправильно або неякісно виконаних робіт, відхилення від початкової густоти лісових культур по головних і супутніх породах.
Стан лісокультурних об'єктів при технічному прийманні оцінюється як "дуже добрий", "добрий", "задовільний" і "незадовільний":
"дуже добрий" - лісові культури відповідають затвердженому проекту за головними і супутніми породами і їх створення проведено відповідно до запроектованої технології робіт;
"добрий" - відхилення від затвердженого проекту за густотою головних і супутніх порід - 10% і менше, допускаються заміна супутніх порід відповідно до лісорослинних умов та незначні відхилення в технології створення (порушення прямолінійності рядів, нерівномірність розміщення в ряду, оправка тощо);
"задовільний" - відхилення за густотою садіння від затвердженого проекту за головними породами 10,1% - 20%, допускаються заміна супутніх порід відповідно до лісорослинних умов, незначні відхилення в технології створення і якості виконаних робіт;
"незадовільний" - лісові культури не відповідають затвердженим проектам за головними породами та густотою садіння - відхилення за цими показниками перевищує 20%, допущені значні порушення технології та низька якість виконаних робіт.

VI. Інвентаризація садивного матеріалу у розсадниках
При інвентаризації садивного матеріалу у розсадниках встановлюється його наявність за породами, вік і якість, в тому числі стандартного і залишеного на дорощування.
Садивний матеріал у розсадниках підлягає обліку після закінчення вегетаційного періоду, але до початку осіннього викопування, окремо по кожному полю посівного і шкільного
відділень, по кожній породі з урахуванням виду та віку.
Облік сіянців у посівному відділенні розсадника проводять шляхом суцільного переліку на облікових відрізках: стрічках, рядках і грядкових посівах з поздовжнім розташуванням рядків (метод діагональних ходів) або облікових площадках: на суцільних і грядкових посівах з попереч-но орієнтованими рядками (метод облікових площадок).
При рівномірній густоті стояння сіянців проводять облік не менше ніж 2%, а при нерівно-мірній - не менше ніж 4% загальної довжини посівних рядків або площі посіву.
Інвентаризація сіянців методом діагональних ходів здійснюється у такому порядку:
визначають загальну довжину посівних рядків; вираховують довжину облікового рядка (2-4% від загальної);
визначають довжину облікового відрізка (ділять довжину рядка на подвоєну кількість рядків);
проводять за допомогою шнура діагоналі через площу посіву і відкладають вздовж борозен-ки від місця перетину діагоналі і рядка довжину облікового відрізка;
виконують суцільний облік сіянців на облікових відрізках з виділенням стандартних;
заносять результати обліку до польової картки інвентаризації сіянців і укорінених живців.
Відповідність сіянців чинному стандарту встановлюють шляхом порівняння інвентари-зованих рослин з сіянцем-еталоном (сіянцем, що відповідає стандарту).
Якщо на інвентаризованому полі наявність стандартних сіянців за окомірною оцінкою менше 50%, то проводять тільки загальний перелік, без виділення стандартних, а сіянці залишають на дорощування.
Інвентаризація сіянців на суцільних посівах проводиться шляхом облікових площадок за допомогою облікової рамки розміром 1,0х0,5 м, яку закладають рівномірно на обліковій площі посіву.
Облік садивного матеріалу і укорінених живців у шкільному відділенні розсадника проводять суцільним переліком саджанців.

VII. Інвентаризація лісових культур
Інвентаризація проводиться в одно-, дво- і трирічних лісових культурах.
Інвентаризація проводиться шляхом закладання пробних площ в найбільш характерних ділянках лісових культур.
При інвентаризації враховують тільки життєздатні рослини, введені шляхом висівання чи садіння, із збереженим здоровим верхівковим пагоном у хвойних порід, а у листяних з можливістю продовження росту із сплячої бруньки.
На пробних площах шляхом суцільного перерахунку визначають кількість рослин, що збереглися, за породами. Дані обліку перераховують на 1 га і визначають відсоток приживлюваності культур на всій ділянці та за породами як відношення кількості рослин, що збереглися, до фактично висадженої кількості рослин.
Доповнення призначають у лісових культурах з приживлюваністю 85% і менше.
На ділянках, де рослини збереглись нерівномірно, доповнення проводиться за будь-якої приживлюваності.
Лісові культури з приживлюваністю 25% і менше вважають такими, що загинули і підлягають списанню. Списання лісових культур, що загинули внаслідок стихійного лиха, інших об'єктивних причин (засуха, вимокання, пошкодження промисловими викидами, потрава дикими тваринами, пошкодження хворобами і шкідниками тощо), оформляється актами. В акті вказуються витрачені кошти на вирощування загиблих лісових культур з початку їх створення.
На основі даних польових карток складаються звіт про інвентаризацію одно-, дво- та трирічних лісових культур.
Лісові культури переводять у вкриті лісовою рослинністю землі, якщо у визначеному віці густота і середня висота життєздатних дерев головних порід відповідає становленим
нормативам оцінки якості лісових культур при переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі.
Лісові культури, які на час переведення у вкриті лісовою рослинністю землі за встановленими нормативами оцінки якості (середня густота і висота головних порід) не відповідають вимогам 3-го класу, вважаються не атестованими і переведенню не підлягають. На таких ділянках передбачається проведення лісогосподарських заходів з поліпшення їх стану (введення головних порід, проведення доглядів тощо).
Лісові культури, лісові плантації переводять у вкриті лісовою рослинністю землі за умови досягнення зімкнутості в рядах чи вступу в стадію плодоношення.
Якість лісових культур встановлюють на кожній ділянці шляхом суцільного перерахунку та обміру висоти дерев головних порід на тимчасових пробних площах. При оцінці якості змішаних лісових культур враховують показники для всіх головних порід.
Пробні площі закладають в найхарактерніших для всієї ділянки місцях. На них повинно бути не менше 50 дерев головних порід. При площі насаджень до 10га - закладають дві, а більше 10 га - три пробні площі.
На кожній пробній площі шляхом переліку визначають устоту (кількість) життєздатних дерев з врахуванням природного поновлення головних порід. До життєздатних відносять непошкоджені або частково пошкоджені тваринами, шкідниками, хворобами та інш. факторами рослини.
При перерахунку враховують дерева, розташовані на відстані не менше 0,5 метра одне від одного. В лісових культурах, створених висіванням, якщо в одному висівному місці росте 2 і більше рослини, враховують тільки одну, найвищу з них. Кількість життєздатних дерев головних порід, що ростуть на пробній площі, перераховують на 1 га.
Середню висоту дерев головних порід встановлюють за результатами обмірів на пробній площі у кожного п'ятого дерева від кореневої шийки до місця закладання верхівкової бруньки.

Навчимось

ПОЛЬОВА КАРТОЧКА №_1_
інвентаризації сіянців, саджанців в 2019 р.

1. Лісгосп _ДП „Шацький УДЛГ”_______ , Лісництво __Поліське___________________________
розсадник ______________________________ , квартал _____________________________________
2. Грунт – відкритий, закритий (підкреслити) відкритий
3. Порода ____Сосна звичайна____________ , рік закладки (посіву) _весна 2019_______________
вид посадкового матеріалу __сіянці_____________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
селекційне насіння зіблране з ПЛСП
4. Площа ділянки __0.02___ га., схема (розміщення) посіву посадки _20-20-20-20-40 см._________
кількість стрічок рядів _____16_______ шт., середння довжина стрічки, рядка ____41,5_________ м.
5. Загальна довжина рядків ______ 666 _________ м.
6. Кількість висаджених сіянців на 1га ___--___________ шт. ________________________________

7. Довжина обл. відрізка _____13_______ пог.м, або площа обл. площадки ____-____________ м2

8. Результати підрахунку в натурі _________________________________________________________


Порядковий
номер обл.
відрізка
(площадки) Кількість сіянців (саджанців) на обл. відрізку.
Порядковий
номер обл.
відрізка
(площадки) Кількість сіянців (саджанців) на обл. відрізку

Всього В тому числі стан-дартні (придатні
до посадки)
Всього В тому числі стан-дарні (придатні
до посаки)
1 35 33 9 21 15
2 38 30 10 29 28
3 33 30 11 27 22
4 30 24 12 31 27
5 24 17 13 22 13
6 35 25 14
7 31 25 всього на
пробах 390 319
8 34 30

9. Середня кількість сіянців (саджанців) на 1 пог. м (кв. м) по перерахунку ______30_______ шт.
в тому числі стандартних _____________24_______________ шт.

10. Загальна кількість сіянців (саджанців) на всій площі ділянки _________19,8____ тис. шт.,
на 1 га. _______990_______ тис.шт.,
в тому числі стандартних : на всій площі ділянки __________15,9____________ тис.шт.
на 1 га _____________800______ тис. шт.,

11. Заключення комісії : ____сіянці стандартні, придатні до викопування________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Члени комісії : _інженер лісового господарства __ _ підпис ____________Львович В.М.
лісничий____________ підпис____ _Корень І.В.
_майстер лісу_ _підпис Слупачик С.М.
(посада, прізвище, ім`я та по-батькові)
“__26”____вересня____ 2019 р.


ПОЛЬОВА КАРТОЧКА №_4
інвентаризації сіянців, саджанців в 2019 р.

1. Лісгосп _ДП „Шацьке УДЛГ»”_______ , Лісництво __ Поліське ___________________________
розсадник ______________________________ , квартал _____________________________________
2. Грунт – відкритий, закритий (підкреслити) відкритий
3. Порода ___Ялина звичайна____________ , рік закладки (посіву) _весна 2019_______________
вид посадкового матеріалу __садженці__________________________________________________

4. Площа ділянки __0.02___ га., схема (розміщення) посіву, посадки _2,0м. х 2,0м. ______________
кількість стрічок рядів _____5_______ шт., середння довжина стрічки, рядка ____20_________ м.
5. Загальна довжина рядків ______ 100 _________ м.
6. Кількість висаджених сіянців на 1га ___50___________ шт.
7. Довжина обл. відрізка _____100_______ пог.м, або площа обл. площадки ____200____________ м2
9. Результати підрахунку в натурі _________________________________________________________


Порядковий
номер обл.
відрізка
(площадки) Кількість сіянців (саджанців) на обл. відрізку.
Порядковий
номер обл.
відрізка
(площадки) Кількість сіянців (саджанців) на обл. відрізку

Всього В тому числі стан-дартні (придатні
до посадки)
Всього В тому числі стан-дарні (придатні
до посаки)
1 10 10
2 10 10
3 10 10
4 10 10
5 10 10
Всього на
пробах 50 50


9. Середня кількість сіянців (саджанців) на 1 пог. м (кв. м) по перерахунку ______0,5_______ шт.
в тому числі стандартних _____________0,5_______________ шт.
10. Загальна кількість сіянців (саджанців) на всій площі ділянки _________0,05____ тис. шт.,
на 1 га. _______5,0_______ тис.шт.,
в тому числі стандартних : на всій площі ділянки __________0,05____________ тис.шт.
на 1 га _____________5,0______ тис. шт.,
11. Заключення комісії : ____приживлюваність 100 % ________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Члени комісії : _інженер лісового господарства __ _ підпис ____________Львович В.М.
лісничий____________ підпис____ _Корень І.В.
_майстер лісу_ _підпис Слупачик С.М.
(посада, прізвище, ім`я та по-батькові)
“__26”____вересня____________ 2019 р.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів