6. Лісові побічні користування

Дізнаємось

Порядок та умови
спеціального використання лісових ресурсів при здійсненні побічних
лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів

Ст. 1 Лісового кодексу України – ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Ст. 6 Лісового кодексу України – лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів.
Ст. 66 ЛКУ (Загальневикористаннялісовихресурсів) – громадянимають право в лісахдержавної та комунальноївласності, а також за згодоювласника в лісахприватноївласностівільноперебувати, безоплатно без видачіспеціальногодозволузбирати для власногоспоживаннядикорослітрав’янірослини, квіти, ягоди, горіхи, грибитощо.
Спеціальневикористаннялісовихресурсів при здійсненніпобічнихлісовихкористувань та заготівлідругоряднихлісовихматеріалів проводиться відповіднодостаттей 72, 73 Лісового кодексу України.
До побічнихлісовихкористувань належать: заготівлядикорослихплодів, горіхів, грибів, ягід, лікарськихрослин, розміщенняпасік, заготівлясіна, випасанняхудоби.
До другоряднихлісовихматеріаліввідноситься: заготівляживиці, пнів, лубу та кори, деревноїзелені та деревнихсоків.
Лісови́йквито́к — єдиний дозвільний документ в Україні, якийнадає право лісогосподарськимпідприємствам, а такожприватнимкомпаніям, проводитипромисловузаготівлюдикорослихгрибів, ягід та лікарськоїсировини в лісахУкраїни.
Для власних потреб громадянипроводятьзаготівлювищезазначенихпродуктівбезкоштовно. Заготівля ж березового соку та новорічнихялинок, як для власних потреб, так і за умовипромисловоїзаготівлі — проводиться з обов'язковоювипискоюЛісового квитка. За порушенняцієївимогизаготівельників-порушниківчекаєадміністративнаабонавіть кримінальнавідповідальність.
Такси для обчисленнярозмірушкоди, щоможе бути заподіяна, становлять (залежновіддіаметрапошкодженого дерева до неприпинення росту) від 170 до 1000 грн, а за порушення правил заготівлілікарськихрослин, дикорослихплодів, горіхів, грибів, ягідрозміршкодискладає від 120 до 420 грн за 1 кг.
Наразіпромисловазаготівля будь якихлісовихресурсів в Україні, в тому числі й другорядних (березовийсік, дикорослігриби, ягоди, горіхи, лікарськірослини…) проводиться лише за наявності — Лісового квитка, і тільки в межах відведенихлісовихділянок.
Форма і порядок видачіЛісового квитка визначені Порядком видачіспеціальнихдозволів на використаннялісовихресурсів, затвердженимПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 23.05.2007 № 761.
Згідно з цієюпостановоюЛісовий квиток для заготівельникавиписуєтьсялісогосподарськимпідприємством, на територіїякого проводиться заготівлядругоряднихлісовихресурсів, післясплатизаготівельником нормативного збору до місцевого бюджету. Розмір нормативного збору за користуваннядругоряднимилісовими ресурсами визначаєтьсяобласною радою і затверджуєтьсяоблдержадміністрацією.
Лісовий квиток, з ініціативиДержкомлісгоспу, бувзатверджений Торговою промисловою палатою України, як обов'язковий документ, щопідтверджуєпоходженняпродукції. Відтак при здійсненніекспортнихопераційвидачусертифікатупоходження Торгово-промислова палата проводить лише при наявностіЛісового квитка.
Такийпідхідсприявпосиленню контролю у сферіохорони, збереження, раціонального та невиснажливоговикористаннялісовихресурсів і відповідно, в умовахфінансово-економічноїкризи, дозволив поповнитимісцевібюджети.
1. Згідно ст. 72, 73 Лісового кодексу України «Лімітвикористаннялісовихресурсів при здійсненніпобічнихлісовихкористувань та заготівлідругоряднихлісовихматеріаліввстановлюєтьсявідповідними органами виконавчоївлади за поданням центрального органу виконавчоївлади, щореалізуєдержавнуполітику у сферілісовогогосподарства, погодженим з органом виконавчоївлади з питаньохоронинавколишнього природного середовищаАвтономноїРеспублікиКрим, обласнимидержавнимиадміністраціями. У разіприйняттярішення про встановленнялімітувикористаннялісовихресурсів при здійсненніпобічнихлісовихкористувань та заготівлідругоряднихлісовихматеріалівобласнимидержавнимиадміністраціями, такерішенняпогоджуєтьсяцентральним органом виконавчоївлади ,щореалізуєдержавнуполітику у сферіохоронинавколишнього природного середовища.
Згідностатті 31 п. 9 Лісового кодексу України «Повноваженняобласнихдержавнихадміністрацій у сферілісовихвідносин» передбачено, що «обласнідержавніадміністрації у сферілісовихвідносину межахсвоїхповноважень на їхтериторіївстановлюютьлімітвикористаннялісовихресурсів при заготівлідругоряднихлісовихматеріалів та здійсненніпобічнихлісовихкористувань».
2. Згідно п.2 «Порядку заготівлідругоряднихлісовихматеріалів і здійсненняпобічнихлісовихкористувань в лісахУкраїни», затвердженогопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 23.04.1996 року № 449, заготівлядругоряднихлісовихматеріалів та здійсненняпобічнихлісовихкористувань (включаючиспеціальностворені для цьогонасадження) для потреб виробничої та комерційноїдіяльностівідносяться до спеціальноговикористання, провадяться за плату на підставіспеціальногодозволу - лісового квитка і тільки у межах відведенихземельнихділяноклісового фонду.
Обсягищорічнихзаготівельпродукціїпобічнихлісовихкористуваньвстановлюютьсяпостійнимилісокористувачами на підставіматеріалівлісовпорядкування (Постанова КабінетуМіністрівУкраїнивід 23.04.1996 року № 449). Матеріалилісовпорядкування у свою чергузатверджуютьсяцентральним органом виконавчоївлади з питаньлісовогогосподарства, за погодженням з центральним органом виконавчоївлади з питаньохоронинавколишньогосередовища (Ст. 48 Лісового кодексу України).
Розрахунок плати за заготівлюпродукціїпобічногокористуванняздійснюєтьсяпостійнимилісокористувачами і визначається як добутокобсягузаготівлі на нормативнувартістьодиниціпродукції (затвердженоїрозпорядженнямголовиЛьвівської ОДА від 18.06.2009 № 538/0/5-09).
Місцезаготівлі, обсяги та розмір плати за заготівлюпродукціїпобічногокористуваннязазначені в лісовому квитку (бланк лісового квитка затвердженийпостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 23.05.2007 року № 761).
Плата за спеціальневикористаннялісовихресурсів при здійсненніпобічнихлісовихкористувань 100% перераховується в місцевий бюджет (сільська рада).
Сертифікатпоходження товару видає Департамент експертиз та сертифікаціїпоходженнятоварів Торгово-промисловоїпалатиУкраїни.
Для отриманнясертифікатупоходження товару на другоряднілісовіресурсинеобхідно:
• лісовий квиток;
• сертифікат про вмістрадіоактивнихречовин в продукції;
• фітосанітарнийсертифікат;
• документиабореєстрдокументів на придбання товару експортером, де зазначено в якійобластіУкраїнивирощенікультури, транспортнідокументи (накладні (чиреєстр) аботоваротранспортнінакладнітощо);
• довідка з ОДПІ про сплатузбору за спеціальневикористаннялісовихресурсів;
• завіренікопіїлісового квитка (обов`язково) на лісовіресурсипобічногокористування (ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарськірослинитощо) та другоряднілісовіматеріали (живиця, деревні соки тощо), згідноЛісового кодекса України та постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 23.05.2007 № 761.

Протягом останніх років веденню побічного користування лісом приділялась низька увага, частина приватних підприємців, фізичних осіб працювала в “тіні”, проте спостерігається зростання зацікавленості до спеціального використання недеревних лісових ресурсів, зокрема заготівлі другорядних лісових матеріалів і побічних лісових користувань (заготівля дикорослих плодів, ягід, лікарських рослин та ін.). Так зокрема в 2019 році підприємством виписувалися дозвільні документи — лісові квитки на заготівлю другорядних лісових матеріалів, а саме заготівлю ягід чорниці, грибів білих та новорічних ялинок. Тим самим до місцевого бюджету надійшли кошти від рентної плати. Ця сума в порівнянні з лісовим доходом є мізерною, проте певні зрушення в відновленні давно забутого побічного користування уже намітились.

На даний момент лісгоспом проведено набір ділянок на яких можливе проведення заготівлі плодів ожини, чорниці, грибів, та інших продуктів побічного користуваннялісом. Проведено відповідні розрахунки лімітів спеціального використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічного користування. Дані ліміти подані на затвердження в Волинську обласну державну адміністрацію. Крім того, місця заготівлі, фонд заготівлі недеревної продукції лісу та його затверджений ліміт буде висвітлено на веб-сайті ДП “Шацький УДЛГ” в розрізі лісництв та сільських рад.

site:openforest.org.ua Як вони використовуються в Україні та Європі. Багатоцільове або комплексне лісокористування дає можливість раціонально використовувати різні лісові ресурси, примножуючи екологічний потенціал і соціальну значимість лісу. Недеревні продукти лісу в багатьох країнах є джерелом доходу громадян, місцевих громад та держави в цілому. Україна: невикористаний потенціал Відповідно до ст. 66 Лісового кодексу України, громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо (далі – недеревні лісові продукти, НЛП). Проведення промислової діяльності із заготівлі дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини в лісах України лісогосподарськими підприємствами, приватними компаніями проводиться лише на підставі дозвільного документа –лісового квитка і в межах відведених лісових ділянок. Порядок спеціального використання лісових ресурсів, зокрема, й недеревних видів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. N 761. Впродовж останніх років у лісах України спостерігається хоча й незначне, але зростання обсягів збору та використання НЛП, зокрема, заготівлі другорядних лісових матеріалів і побічних лісових користувань. Насправді це дуже мало, якщо враховувати справжній потенціал НЛП. Втім, на сьогодні, схоже, відсутнє чітке розуміння та економічне обгрунтування доцільності більш системного їх використання, у тому числі, можливостей отримання додаткових прибутків та поповнення місцевих бюджетів, як це вже давно практикується в країнах ЄС. Як наслідок – можливості для збільшення заготівлі НЛП нині повною мірою не використовуються. Для їх підвищення потрібні відповідні законодавчі та управлінські рішення як на місцевому, так і державному рівнях. Як показує статистика, основною статтею доходу в лісовому господарстві сьогодні є продукція від заготівлі деревини. Вона становить майже 90–95% від загального обсягу, і лише 5–10% припадає на НЛП. При цьому, на відміну від ресурсів деревного походження, природна відновлюваність яких може становити понад сто років, відновлення НЛП, здебільшого, не перевищує одного року. Тим не менш, і в Україні є приклади раціонального використання НЛП. Зокрема, одним з лідерів у цьому є Волинське ОУЛМГ. На виробничих потужностях волинських лісопідприємств «Ківерцівське ЛГ», «Ковельське ЛГ», «Колківське ЛГ», «Цуманське ЛГ», СЛАП «Любешівагроліс» та «Маневицьке ЛГ» випускається понад 50 видів товарної продукції. Це соки березові чисті та купажовані, протерті лісові ягоди (чорниця, малина лісова, суниця, ожина, журавлина, брусниця) варення із лісових ягід, мед натуральний, консервовані овочі, гриби мариновані. У 2017 році консервними цехами волинських лісгоспів було вироблено плодоовочевих консервів на суму понад 5 млн грн, а за перше півріччя 2018-го – на 3,5 млн грн. Також Маневицький лісгосп налагодив випуск продукції лісохімії – хвойного екстракту та ефірної олії. У Старокостянтинівському лісгоспі на Хмельниччині поряд з виробництвом основних видів лісової продукції працівники підприємства займаються бджільництвом, заготівлею лікарських трав, дикорослих плодів та ягід. За 2018 рік заготовлено та реалізовано НЛП на суму близько 0,5 млн грн, заготовлено понад 50 тонн яблук. Також, підприємство відкрило свій інтернет-магазин, через який реалізує мед. Не менш важливим є і те, що легалізація побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів сприяє збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Так, в минулому році за використання лісових ресурсів на територіях лісгоспів Житомирського ОУЛМГ до місцевих бюджетів надійшло 2,8 млн грн рентної плати, а в 2017-му – понад 3,5 млн грн. Але варто враховувати, що НЛП є особливими продуктами лісу і це впливає на можливість здійснювати організацію їх обліку та контролю. Зокрема НЛП є: – дикорослими природними ресурсами;– більшість з них мають сезонний характер;– їх поява або відсутність, а також інтенсивність плодоносіння сильно залежать від природно-кліматичних та метеорологічних умов;– вони потребують мінімум затрат на виробництво, але максимум затрат на охорону;– вони є багаторічними або самовідновлюваними (самовисівними), однак їх поява і зникнення з року в рік є не завжди передбачуваними чи прогнозованими. На сьогодні проблемою обліку НЛП є те, що офіційні дані про їх запаси за окремими регіонами та підприємствами відсутні. Незважаючи на це, нині НЛП є важливим джерелом постачання екологічно чистої сировини для харчової, фармацевтичної, парфумерної та інших галузей промисловості України, а також конкурентоспроможною експортною позицією. ЄС: з комерційним прицілом НЛП є серйозним джерелом доходу для місцевих громад у різних країнах Європи. За даними Євро­стату, обсяг продажів цього виду лісової продукції з 2007 року зріс майже втричі і становить близько 3 млрд євро. Слід відзначити, що у країнах, де ринок НЛП більш розвинений, він може досягати 20–30% загального обсягу валового лісового продукту, а в окремих із них – навіть 50%. Значною мірою цьому сприяють заходи, які передбачені Спільною сільськогосподарською політикою (CAP) у країнах-членах ЄС, зокрема, пошуку нових джерел несільськогосподарського доходу. Як наслідок, навіть у деяких районах з високою продуктивністю деревини, продаж рекреаційних послуг (дозволів на збір грибів, ягід тощо) часто є набагато важливішим джерелом доходу для лісівників, ніж продаж деревини. Сьогодні НЛП, яку раніше менеджери і власники лісів вважали вторинним джерелом доходу, стає однією з основних. Також у багатьох європейських державах ті з них, хто не оновлює технологій, допускає надто низький рівень перероблення лісосировинних ресурсів, можуть обкладатися додатковими податками. НЛП має хоча й обмежені, але стійкі (а іноді й високорентабельні) ринки. До ключових комерційних НЛП в ЄС відносяться різдвяні ялинки, гриби (включаючи трюфелі), мед, горіхи, ягоди, пробка, смоли та ін. Фінляндія. Фінські ліси відкриті для громадян і право на вільне відвідування лісу закріплено законом. У Фінляндії росте близько 37 видів їстівних дикорослих ягід, 16 з яких збирають для вживання в їжу. Загалом, у фінських лісах щорічно збирають близько 40 млн кг ягід, 75% з них для домашніх заготовок. Найбільше господарське значення мають брусниця, чорниця і морошка. Їстівних видів грибів налічується близько 200, 23 із них схвалені для комерційної заготовки. Щорічно грибів заготовляють від 5 до 9 млн кг, і майже всі вони споживаються місцевим населенням. Швеція. Ключовим моментом у питанні багатоцільового лісокористування в цій країні є право вільного доступу в ліс, незалежно від його власності. Це право є основою вільної рекреації і пересування по лісах Швеції з метою збору грибів, ягід, лікарських трав, квітів тощо. Єдиною вимогою є повага до природи і прав лісовласників. Іспанія. Збір НЛП у самому лісистому регіоні Кастилія і Леон здійснюється, в основному, місцевим населенням, і слабо контро­люється державою, тому точний його обсяг невідомий. Здебільшого, це збір їстівних соснових горіхів (близько 600 т на рік). Крім того, в Іспанії здійснюється збір таких видів НЛП як живиця сосни чорної, дубової пробки, плодів каштана, їстівних грибів і лікарських трав. Італія. Найбільш відомим та цінним НЛП у цій країні є білий трюфель, який збирають в області П’ємонт. При цьому шукають трюфелі тільки ліцензовані збирачі зі спеціально навченими собаками. Ціни на трюфель строго регламентовані і не змінюються протягом сезону. Вартість одного кілограма білого трюфеля досягає 450 євро. Незважаючи на високу вартість деревини дуба, на багатьох ділянках значення трюфеля можна порівняти з доходом, одержуваним від заготівлі деревини. А в південній частині Італії здійснюється збір кори пробкового дуба, яка застосовується для виробництва паркету, підошов взуття, якісної пляшкової пробки. Також жителі місцевих сіл збирають гриби, жолуді для годування кіз та свиней, а також встановлюють на деревах вулики для збору дикого меду. Наостанок зазначимо, що розвиток сучасних лісових відносин, підвищення вимог до ефективності лісокористування вимагає зміни ставлення до НЛП як до повноцінного учасника ринкових відносин, а не як до «дармового» продукту. В якості самостійного об’єкта лісових відносин НЛП може стати джерелом стабільного лісового доходу громадян і суб’єктів лісового господарювання.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів