Тема 9. Основи проектування лісосічних робіт. Системи машин для лісосічних робіт.

Дізнаємось

1. Системи машин для лісосічних робіт
Набір машин із взаємопов’язаними і узгодженими технічними характеристиками, призначених для виконання будь-якої фази робіт називається системою машин.
Відомо декілька варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт.
І. Звалювання дерев і очищення їх від гілок бензопилами, трелювання тракторами або канатними установками, відвантаження щелепними навантажувачами або канатними установками.
ІІ. Звалювання дерев бензопилами, трелювання тракторами, очищення від гілок гілкозрізувальними машинами, відвантаження щелепними навантажувачами.
ІІІ. Звалювання дерев бензопилами, трелювання тракторами, відвантаження щелепними навантажувачами.
ІV. Звалювання і очищення дерев від гілок багатоопераційними машинами, трелювання тракторами для безчокерного трелювання, відвантаження щелепними навантажувачами.
V. Звалювання, очищення від гілок, кряжування бензопилами або багатоопераційними машинами, трелювання і укладання в штабелі на відвантажувальному пункті тракторами-сортиментовозами з гідроманіпуляторами.
VІ. Звалювання дерев звалювальними машинами, трелювання тракторами чи підбирачами-транспортувальниками, подрібнення дерев на тріску самохідними чи пересувними рубальними машинами, вивезення трісковозами.
Лісосічні роботи за першими двома варіантами виконуються досить широко. Вони забезпечують необхідний рівень механізації робіт, однак не виключають ручної праці. ІІІ і ІV варіанти застосовують рідше. За V варіантом рекомендується освоювати дрібні, розрізнені лісосіки. VІ використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача.

Зважаючи на територіальне розосередження предметів праці, на лісозаготівлях визначальну роль відіграють транспортно-переміщувальні операції. Ці операції залежать від місця знаходження предмету праці, призначення і напрямку руху вантажу. До них відносяться: пакетування лісоматеріалів, трелювання стовбурів і сортиментів, навантаження деревини, її вивезення, розвантаження, сортування, штабелювання тощо. Лісозаготівельна транспортна техніка в Україні, як правило, є масивна і матеріаломістка. Застосування таких машин на лісозаготівлях призводить до пошкодження ґрунтів, знищення підросту і підліску, тобто до значної екологічної шкоди. Тому при складанні виробничих планів і підборі системи машин для лісозаготівель, особливо в гірських умовах, менеджери повинні враховувати як техніко-економічні, так і екологічні чинники. Наприклад, на схилах крутизною 15° успішно можна використовувати повітрянотрелювальні канатні установки. Проте з їх допомогою трелюється лише незначна кількість деревини, не дивлячись на те, що повітряні трелювальні установки мають ряд переваг перед іншими засобами первинного транспортування в гірських умовах. Цими установками можна трелювати деревину в підвішеному стані вздовж так і поперек схилу. Підвісні канатні установки зберігають близько 60% підросту і практично не пошкоджують ґрунтів. Відзначимо, заготівля деревини є трудомістким процесом, вимагає значної кількості використання різної техніки, тобто цілої системи машин на лісозаготівлях. Система машин – це сукупність машин і механізмів, взаємопов’язаних між собою, розташованих за ходом технологічного процесу і раціонально підібраних за кількістю і продуктивністю. Властивостями системи є: - безперервність роботи на лісозаготівлях; - одночасність (паралельність) виконання технологічних операцій, та автоматизм дій; - здебільшого, відсутність ручної праці. Вибір машин і компонування їх у систему залежить від їх продуктивності, об’єму стовбура, розмірних характеристик лісосіки, та інших факторів. Для забезпечення однакової пропускної здатності всіх ланок системи машин необхідно ув’язати обладнання за змінною продуктивністю і коефіцієнтом змінності. Для ув’язування машин у систему використовують два способи: - перший – за провідним обладнанням; - другий – за добовим графіком. Перший спосіб формування системи машин передбачає виконання розрахунків у такому порядку: - розраховують добовий виробіток на одиницю провідного обладнання і добовий виробіток найбільш продуктивної машини; - визначають кількість провідних машин, необхідних на одну високо-продуктивну машину; - визначають обсяги продукції, що виготовляється провідним обладнанням, та кількість машин на інших операціях. Провідне обладнання можна обирати за різними критеріями: за гуртовою ціною, вартістю його утримання, важливістю, продуктивністю тощо. На лісосічних роботах, здебільшого, за провідне обладнання приймають трелювальний трактор або звалювально-трелювальну машину; на нижньоскладських роботах –штабелювальну дільницю або напівавтоматичну кряжувальну установку. Для лісопункту або підприємства загалом, коли компонується система за трьома фазами лісозаготівельного виробництва, провідним обладнанням є лісовозний транспорт. Компонування системи машин способом ув’язування, тобто за добовим графіком, проводиться так: - визначають змінну продуктивність машин на кожній операції; - на основі добового графіка про обсяги вивезення деревини і розрахункової продуктивності машин визначають необхідну їх кількість на кожній операції при однозмінній роботі; - для кожної операції встановлюють змінність роботи; - визначають кількість машин на кожній операції з урахуванням змінності роботи. Для оцінки добротності або раціональності ув’язування машин у систему застосовують коефіцієнт нерівномірності (Кн ), що розраховується за формулою: Kн = Пmin Пmax , (1) де Пмін, Пмакс – пропускна здатність системи машин з мінімальними і відповідно максимальними її значеннями. Найбільш раціональною вважається система машин з коефіцієнтом нерівномірності рівним або близьким до 1. Стійка і безперебійна робота системи машин досягається за допомогою різних заходів. Перш за все, необхідно мати резервні машини на випадок, якщо з технічних причин вийде з ладу одна з працюючих. При наявності резервних одиниць техніки робота не припиняється, оскільки відразу вводиться резервна одиниця техніки. За цей час слюсарі -ремонтники усувають незначні несправності машини. Кількість резервних машин і обладнання нормується на основі діючих нормативів, досвіду роботи і кількості працюючих машин. Згідно нормативів одна резервна одиниця техніки передбачається на чотири працюючих трактори, на шість лісовозних автомобілів, на одну бензиномоторну пилу. У деяких випадках замість резервного обладнання передбачають резерв часу на усунення внутрізмінних простоїв з технічних причин. Резервування часу застосовують тоді, коли окрему резервну машину мати недоцільно. У таких випадках внутрізмінне простоювання машин з технічних причин доцільно враховувати в нормах виробітку [4]. На той випадок, коли обсяги заготівель незначні, економічно недоцільно мати резервні машини, обов’язково повинна бути на підприємстві пересувна ремонтна майстерня, обладнана на спеціальному автомобілі. Така пересувна майстерня комплектується оборотним фондом запасних частин для проведення ремонтного обслуговування. Обслуговування машин безпосередньо на лісосіці є більш ефективним, ніж транспортування їх у механічні майстерні, а після обслуговування – знову на лісосіку. Вагоме значення для підтримання стійкої роботи системи машин має своєчасна, правильна і повна підготовка виробництва. Вона включає підготовку лісосік, будівництво доріг, в тимчасових складів, навантажувальних пунктів і естакад на верхніх складах. Підготовка полягає також у забезпеченні робочих місць і системи машин предметами матеріально-технічного постачання (паливно-мастильними матеріалами, інструментом, линвами, чокерами тощо).

2. Організація праці під час лісосічних робіт
На лісозаготівельних підприємствах застосовують бригадну форму організації праці. Група робітників однакових чи різних професій, які разом виконують єдине виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи, називається бригадою. Вона може бути функціональною чи комплексною.
Функціональна бригада виконує визначену операцію процесу лісосічних робіт. При такій формі праці існує зрівнялівка і немає індивідуальної зацікавленості у виконанні завдання.
Вузька спеціалізація робітників підвищує продуктивність праці. Однак в умовах лісозаготівельного виробництва, де трудомісткість окремих операцій різна, доцільно поєднувати професії, забезпечуючи більш повне використання машин і робочого часу. Тому для виконання лісосічних робіт створюють малі комплексні, укрупнені комплексні і наскрізні комплексні бригади.
Мала комплексна бригада, маючи одну трелювальну установку, виконує весь комплекс основних лісосічних робіт, включаючи відвантаження стовбурів чи дерев на лісовозний транспорт або ж сортування-штабелювання сортиментів.
В процесі механізації лісосічних робіт створюють укрупнені комплексні бригади на базі двох чи більше трелювальних установок, які працюють в 1-2 зміни. При двозмінній роботі в першу чергу виконують звалювання дерев і очищення їх від гілок, а також трелювання лісу. В таких бригадах продуктивність праці вища, оскільки забезпеченість машинами вища, довший робочий час і ліквідуються простої протягом зміни.
Наскрізна комплексна бригада виконує всі роботи, починаючи від звалювання дерев і закінчуючи розвантаження лісовозного транспорту на нижньому складі. У її склад включають додатково ще одного-двох водіїв лісовозних автомобілів. Такими бригадами розробляються лісосіки переважно при вивезенні стовбурів чи дерев на спрощені нижні склади і при прямому вивезенні лісу тракторами.
Кількісний склад бригади залежить від середнього об’єму стовбура, складу лісонасаджень, кількості і типу обладнання, відстані трелювання, змінності роботи і типу технологічного процесу лісосічних робіт. При визначенні кількості робітників у бригаді виходять також з діючих норм виробітку і планового завдання на зміну (добу). Завдання для бригади встановлюють на основі змінної продуктивності обладнання, кількості машин і змін в добі.
Спочатку встановлюють кінцеву операцію відвантаження лісопродукції, після виконання якої і нараховують заробітну плату. Добове завдання визначають за об’ємом трелювання. На основі норм часу на кожну операцію встановлюють комплексну норму на 1 м3 в людино-годинах. Розрахункова кількість робітників визначається за формулою

Навчимось

1. Системи машин для лісосічних робіт
Набір машин із взаємопов’язаними і узгодженими технічними характеристиками, призначених для виконання будь-якої фази робіт називається системою машин.
Відомо декілька варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт.
І. Звалювання дерев і очищення їх від гілок бензопилами, трелювання тракторами або канатними установками, відвантаження щелепними навантажувачами або канатними установками.
ІІ. Звалювання дерев бензопилами, трелювання тракторами, очищення від гілок гілкозрізувальними машинами, відвантаження щелепними навантажувачами.
ІІІ. Звалювання дерев бензопилами, трелювання тракторами, відвантаження щелепними навантажувачами.
ІV. Звалювання і очищення дерев від гілок багатоопераційними машинами, трелювання тракторами для безчокерного трелювання, відвантаження щелепними навантажувачами.
V. Звалювання, очищення від гілок, кряжування бензопилами або багатоопераційними машинами, трелювання і укладання в штабелі на відвантажувальному пункті тракторами-сортиментовозами з гідроманіпуляторами.
VІ. Звалювання дерев звалювальними машинами, трелювання тракторами чи підбирачами-транспортувальниками, подрібнення дерев на тріску самохідними чи пересувними рубальними машинами, вивезення трісковозами.
Лісосічні роботи за першими двома варіантами виконуються досить широко. Вони забезпечують необхідний рівень механізації робіт, однак не виключають ручної праці. ІІІ і ІV варіанти застосовують рідше. За V варіантом рекомендується освоювати дрібні, розрізнені лісосіки. VІ використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача.

Зважаючи на територіальне розосередження предметів праці, на лісозаготівлях визначальну роль відіграють транспортно-переміщувальні операції. Ці операції залежать від місця знаходження предмету праці, призначення і напрямку руху вантажу. До них відносяться: пакетування лісоматеріалів, трелювання стовбурів і сортиментів, навантаження деревини, її вивезення, розвантаження, сортування, штабелювання тощо. Лісозаготівельна транспортна техніка в Україні, як правило, є масивна і матеріаломістка. Застосування таких машин на лісозаготівлях призводить до пошкодження ґрунтів, знищення підросту і підліску, тобто до значної екологічної шкоди. Тому при складанні виробничих планів і підборі системи машин для лісозаготівель, особливо в гірських умовах, менеджери повинні враховувати як техніко-економічні, так і екологічні чинники. Наприклад, на схилах крутизною 15° успішно можна використовувати повітрянотрелювальні канатні установки. Проте з їх допомогою трелюється лише незначна кількість деревини, не дивлячись на те, що повітряні трелювальні установки мають ряд переваг перед іншими засобами первинного транспортування в гірських умовах. Цими установками можна трелювати деревину в підвішеному стані вздовж так і поперек схилу. Підвісні канатні установки зберігають близько 60% підросту і практично не пошкоджують ґрунтів. Відзначимо, заготівля деревини є трудомістким процесом, вимагає значної кількості використання різної техніки, тобто цілої системи машин на лісозаготівлях. Система машин – це сукупність машин і механізмів, взаємопов’язаних між собою, розташованих за ходом технологічного процесу і раціонально підібраних за кількістю і продуктивністю. Властивостями системи є: - безперервність роботи на лісозаготівлях; - одночасність (паралельність) виконання технологічних операцій, та автоматизм дій; - здебільшого, відсутність ручної праці. Вибір машин і компонування їх у систему залежить від їх продуктивності, об’єму стовбура, розмірних характеристик лісосіки, та інших факторів. Для забезпечення однакової пропускної здатності всіх ланок системи машин необхідно ув’язати обладнання за змінною продуктивністю і коефіцієнтом змінності. Для ув’язування машин у систему використовують два способи: - перший – за провідним обладнанням; - другий – за добовим графіком. Перший спосіб формування системи машин передбачає виконання розрахунків у такому порядку: - розраховують добовий виробіток на одиницю провідного обладнання і добовий виробіток найбільш продуктивної машини; - визначають кількість провідних машин, необхідних на одну високо-продуктивну машину; - визначають обсяги продукції, що виготовляється провідним обладнанням, та кількість машин на інших операціях. Провідне обладнання можна обирати за різними критеріями: за гуртовою ціною, вартістю його утримання, важливістю, продуктивністю тощо. На лісосічних роботах, здебільшого, за провідне обладнання приймають трелювальний трактор або звалювально-трелювальну машину; на нижньоскладських роботах –штабелювальну дільницю або напівавтоматичну кряжувальну установку. Для лісопункту або підприємства загалом, коли компонується система за трьома фазами лісозаготівельного виробництва, провідним обладнанням є лісовозний транспорт. Компонування системи машин способом ув’язування, тобто за добовим графіком, проводиться так: - визначають змінну продуктивність машин на кожній операції; - на основі добового графіка про обсяги вивезення деревини і розрахункової продуктивності машин визначають необхідну їх кількість на кожній операції при однозмінній роботі; - для кожної операції встановлюють змінність роботи; - визначають кількість машин на кожній операції з урахуванням змінності роботи. Для оцінки добротності або раціональності ув’язування машин у систему застосовують коефіцієнт нерівномірності (Кн ), що розраховується за формулою: Kн = Пmin Пmax , (1) де Пмін, Пмакс – пропускна здатність системи машин з мінімальними і відповідно максимальними її значеннями. Найбільш раціональною вважається система машин з коефіцієнтом нерівномірності рівним або близьким до 1. Стійка і безперебійна робота системи машин досягається за допомогою різних заходів. Перш за все, необхідно мати резервні машини на випадок, якщо з технічних причин вийде з ладу одна з працюючих. При наявності резервних одиниць техніки робота не припиняється, оскільки відразу вводиться резервна одиниця техніки. За цей час слюсарі -ремонтники усувають незначні несправності машини. Кількість резервних машин і обладнання нормується на основі діючих нормативів, досвіду роботи і кількості працюючих машин. Згідно нормативів одна резервна одиниця техніки передбачається на чотири працюючих трактори, на шість лісовозних автомобілів, на одну бензиномоторну пилу. У деяких випадках замість резервного обладнання передбачають резерв часу на усунення внутрізмінних простоїв з технічних причин. Резервування часу застосовують тоді, коли окрему резервну машину мати недоцільно. У таких випадках внутрізмінне простоювання машин з технічних причин доцільно враховувати в нормах виробітку [4]. На той випадок, коли обсяги заготівель незначні, економічно недоцільно мати резервні машини, обов’язково повинна бути на підприємстві пересувна ремонтна майстерня, обладнана на спеціальному автомобілі. Така пересувна майстерня комплектується оборотним фондом запасних частин для проведення ремонтного обслуговування. Обслуговування машин безпосередньо на лісосіці є більш ефективним, ніж транспортування їх у механічні майстерні, а після обслуговування – знову на лісосіку. Вагоме значення для підтримання стійкої роботи системи машин має своєчасна, правильна і повна підготовка виробництва. Вона включає підготовку лісосік, будівництво доріг, в тимчасових складів, навантажувальних пунктів і естакад на верхніх складах. Підготовка полягає також у забезпеченні робочих місць і системи машин предметами матеріально-технічного постачання (паливно-мастильними матеріалами, інструментом, линвами, чокерами тощо).

2. Організація праці під час лісосічних робіт
На лісозаготівельних підприємствах застосовують бригадну форму організації праці. Група робітників однакових чи різних професій, які разом виконують єдине виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи, називається бригадою. Вона може бути функціональною чи комплексною.
Функціональна бригада виконує визначену операцію процесу лісосічних робіт. При такій формі праці існує зрівнялівка і немає індивідуальної зацікавленості у виконанні завдання.
Вузька спеціалізація робітників підвищує продуктивність праці. Однак в умовах лісозаготівельного виробництва, де трудомісткість окремих операцій різна, доцільно поєднувати професії, забезпечуючи більш повне використання машин і робочого часу. Тому для виконання лісосічних робіт створюють малі комплексні, укрупнені комплексні і наскрізні комплексні бригади.
Мала комплексна бригада, маючи одну трелювальну установку, виконує весь комплекс основних лісосічних робіт, включаючи відвантаження стовбурів чи дерев на лісовозний транспорт або ж сортування-штабелювання сортиментів.
В процесі механізації лісосічних робіт створюють укрупнені комплексні бригади на базі двох чи більше трелювальних установок, які працюють в 1-2 зміни. При двозмінній роботі в першу чергу виконують звалювання дерев і очищення їх від гілок, а також трелювання лісу. В таких бригадах продуктивність праці вища, оскільки забезпеченість машинами вища, довший робочий час і ліквідуються простої протягом зміни.
Наскрізна комплексна бригада виконує всі роботи, починаючи від звалювання дерев і закінчуючи розвантаження лісовозного транспорту на нижньому складі. У її склад включають додатково ще одного-двох водіїв лісовозних автомобілів. Такими бригадами розробляються лісосіки переважно при вивезенні стовбурів чи дерев на спрощені нижні склади і при прямому вивезенні лісу тракторами.
Кількісний склад бригади залежить від середнього об’єму стовбура, складу лісонасаджень, кількості і типу обладнання, відстані трелювання, змінності роботи і типу технологічного процесу лісосічних робіт. При визначенні кількості робітників у бригаді виходять також з діючих норм виробітку і планового завдання на зміну (добу). Завдання для бригади встановлюють на основі змінної продуктивності обладнання, кількості машин і змін в добі.
Спочатку встановлюють кінцеву операцію відвантаження лісопродукції, після виконання якої і нараховують заробітну плату. Добове завдання визначають за об’ємом трелювання. На основі норм часу на кожну операцію встановлюють комплексну норму на 1 м3 в людино-годинах. Розрахункова кількість робітників визначається за формулою

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів