Тема 2. Поняття про лісосічні роботи. Схеми розробки пасік.

Дізнаємось

1. Поняття про лісосічні роботи.

2. Схеми розробки пасік.

     1. Лісосічні роботи , включають операції по заготівці ліси, здійснювані безпосередньо на лісосіках, В склад підготує. Л. р. входять: приймання лісосіки, розробка технологічних карт і планів організації робіт, підготовка лісосіки до експлуатації, організація вантажних пунктів — верхніх лісових складів для тимчасового складування і відвантаження деревини, монтаж устаткування, будівництво тимчасових лісовозних доріг, До основних робіт відносяться виробничі операції по обробці і переміщенню лісоматеріалів, що заготовляються: валяння дерев, обрубування суччя, трелювання хлистів до вантажних пунктів, розкряжування хлистів, штабелювання і вантаження сортиментів на лісовозний транспорт.

Лісосічні роботи слід виконувати згідно вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці. Дотримуватись інструкції з охорони праці, експлуатаційної документації на технічні засоби та інструкцій підприємства-виробника, що затверджуються та діють на підприємстві, карт технологічного процесу та нарядів-допусків (особливо під час роботи з автовишок).

 Проведення лісосічних робіт, а саме виконання робіт підвищеної небезпеки необхідно здійснювати бригадою, яка повинна складатись не менш ніж з двох працівників.  Організаційне та технологічне керівництво роботами має здійснювати майстер або інший працівник, які пройшли перевірку знань з безпечного ведення робіт.

До лісосічних робіт допускаються особи з фаховою (професійною) підготовкою.

Керівник лісосічних робіт зобов’язаний щоденно перевіряти комплектність бригади, наявність і справність бензопили та допоміжних звалювальних засобів.

Загальні вимоги безпеки:

1. До лісосічних робіт при проведенні рубок догляду допускаються чоловіки не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження ( 1 раз на 2 роки) та є фізично підлеглими для виконання цих видів робіт, які пройшли вводний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці та стажировку не менше ніж 5 робочих змін.

2. Особи, які зайняті керуванням механізованими засобами на рубках догляду (тракторами, бензопилами), повинні мати посвідчення на право керування ними.

3. Допуск до роботи та закріплення особ за певним механізмом або машиною оформлюється розпорядженням по лісництву та назначенням відповідальної особи за проведення стажировки зі всіма знову прийнятими робітниками не менше 5 робочих змін у журналі розпоряджень.

4. На кожну дільницю, відведену для рубок догляду за лісом, стосовно конкретних умов рельєфу місцевості, складу насадження, способу рубки використованих машин, обладнання та форм організації праці складається технологічна карта. Технологічна карта складається лісівничим з участю майстера лісу та утверджується головним лісівничим. Проводити лісосічні роботи без технологічної карти або з відступами від неї не дозволяється.

5. Технологічна карта повинна вміщати:

- характеристику лісосіки;


- схему лісосіки з чітким зображенням на ній пасік, трельовочних волоків, просік, лісопогрузних пунктів, лісовозних усів, ділянок для розміщення обладнання, небезпечних зон;

- технологічні вказівки про черговість розробки пасік, розсташування робочих в них та безпечні способи ведення робіт;

- відмітку про виконання підготовчих робіт. З утвердженною технологічною картою майстер лісу знайомить робочих, під підпис, яким належить вести роботи на лісосіці та видає бригадиру технологічну схему лісосіки, також ознайомленому з технологічною картою під підпис.

6. Виконувати рубки догляду за лісом дозволяється бригадою у складі не менше 2 чоловік, один із яких призначається старшим.

7. При проведенні проріджувань, прохідних та вибіркових санітарних рубок лісу робочі, майстри лісу та особи, які прибули на лісосіку, повинні бути забезпечені захисними касками, без яких вони не можуть допускатися до роботи.

8. Робочі, зайняті на рубках догляду за лісом повинні працювати у спецодежі, спецвзутті, рукавицях, які їм по встановленим нормам видає адміністрація.

9. Кожна бригада на рубках догляду за лісом повинна бути забезпечена вагончиком для відпочинку та обігріву, доброякісно. Питною водою та аптечкою для надання першої медичної допомоги.

10. Територія в радіусі місця валки є небезпечною зоною. Місце валки дерев на відстані 50м по волоку, стежкам та дорогам повинно бути обмежено переносними забороняючими знаками: « Прохід та проїзд заборонений. Валка лісу!».

11. Не дозволяються проводити валку та трелювання лісу, обрубку сучків та розкряжування хлистів в гірських лісосіках при швидкості вітру вище 8,5 м/сек, а в рівній місцевості тільки валку лісу при швидкості вітру вище 11 м/сек. Лісосічні роботи зупиняються під час зливневого дощу, при грозі, сильному снігу та густому тумані ( видимість менше 50м ).

12. Робота бензопильника повинна бути організована так, щоб сумарний час роботи в контакті з вібрацією складало не більше 2/3 робочої зміни. При цьому тривалість одноразової дії вібрації, включно мікрозупинки, вхідні в дану операцію, не повинна перевищувати для ручних машин 30-40 зв. Обіл встановлюється не менше 1 години та двох регламентних перерв: 20 хв через 2 години роботи після початку обідньої перерви.

13. Машини, обладнання, інструмент, які знаходяться в єксплуатації, повинні відповідати вимогам технічних умов та інструкцій по єксплуатації заводу-виробника.

14. Ручні інструменти та приспособлення повинні відповідати слідуючим вимогам:

-рукоятки валочних вилок, ваг, окорочних лопаток та інших інструментів повинні бути прочними, гладкими та прочно з єднані з металевими частинами; топорища повинні виготовлятися гладкими з сухої та міцної деревини, з потовщенням на кінці та обов язково розкорочені; бік деревини повинен бути: для колуна – 88 градусів; для лісорубних сокир – 86 градусів, для сучкорубних – 84 градуси.

15. При знаходженні місця роботи від місця проживання 3 км та більше та при відсутності транспорта загального використання, доставка робочих на роботу та назад повинна виконуватися засобами та за рахунок підпри\мства на спеціально обладнанному для цієї цілі технічно виправному транспорті та згідно установлених правил перевезення людей.

16. При проїзді на обладнанних грузових абтомобілях забороняється:

а) входити в кузов та виходити з нього до повної зупинки автомобілю.

б) виходити з кузову в сторону проїздної частини дороги.

в) їздити на підножках, бортах кузова, а також стояти в кузові.

г) перевозити вогненебезпечні грузи: бензин, керосин.

17. Всі робочі повинні знати прийоми надання домедичної допомоги.

18. Всі рабочі повинні виконувати установлені на підприємстві правила внутрішнього трудовогу розпорядку. Курити дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цих цілей місцях.

19. В місцях проведення робіт забороняється присутність особ у нетверезому стані та розпив спиртних напоїв.

20. Особи, винні в порушенні справжньої інструкції, несуть адміністративну та дисциплінарну відповідальність, якщо їх дії не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Невиконання потреб інструкції не може бути виправдано іх незнанням.

21. Місце обрубки сучків визначається технологічною картою.

22. Обрубка може виконуватись як сокирою, так і моторизованими ручними машинами, призначеними для цих цілей.



2. 

Схеми звалювання залежать від типу трелювальних засобів, способу трелювання, розмірів пасік, кліматичних та грунтових умов, складу та повноти лісонасаджень, наявності підросту, його розмірів та наявності цінних лісогосподарських порід.

При поперечно-стрічковому звалюванні (стрічки розміщені впоперек пасічних волоків) звалювальник переміщується перпендикулярно напрямку волоків. Недоліки: водночас треба експлуатувати кілька волоків, часто змінювати напрямок звалювання дерев в одній стрічці, погані умови збереження підросту, підвищена небезпека.



Рис. 21. Методи розробки пасік при суцільнолісосічних рубках: а, б – поздовжньо-стрічковий; в, г – стрічково-ступеневий

При поздовжньо-стрічковому способі звалювальник, пересуваючись уздовж волока, звалює дерева верхівкою до напрямку трелювання, починаючи з початку або кінця волока. Широко застосовується при суцільнолісосічних рубках.

За І схемою дерева звалюють на стрічці під кутом 45-600 до волока починаючи з її дальнього кінця в один прийом на рейс трактора (взимку при неглибокому снігу, а влітку при добрій несучій спроможності грунтів).

За ІІ схемою стрічки розробляються послідовно, починаючи з дальнього кінця лісосіки. Дерева звалюють на стрічці під невеликим кутом до волоку верхівками вбік волока. Пачку трактор набирає не з’їжджаючи з волока. При задовільній несучій спроможності грунту, при глибокому снігу чи нерівному рель’єфі місцевості.

За ІІІ схемою стрічки розробляють усі одночасно, починаючи з дальнього кінця пасіки. Звалювальник звалює дерева рухаючись перпендикулярно (зигзагоподібно) до трелювального волока. При трелюванні безчокерно-трелювальними машинами.

Метод вузьких пасік застосовується при трелюванні дерев (стовбурів) за верхівку тракторами на лісосіках з наявністю життєздатного підросту хвойних порід висотою 1 м і більше чи з слабкою несучою здатністю грунту.

Ширина пасіки дорівнює середній висоті деревостану (не більше 30 м). Волоки шириною 5 м прокладають по середині пасік чи по їх межах. Дерева звалюють спочатку на волоці, починаючи з ближчого до навантажувального пункту кінця, верхівками у напрямку трелювання.

Після відтрельовування дерев з волока проводять звалювання і трелювання спочатку на одній половині пасіки, а тоді – на іншій. При слабкій несучій здатності грунтів трелювання проводять стовбурами, а гілки використовують для укріплення волока.

Застосування методу вузьких пасік дозволяє зберегти до 70% підросту на лісосіці.



Рис. 22. Методи розробки лісосік при суцільнолісосічних рубках: а, б – вузьких пасік; в – звалювання на підкладне дерево; г – поздовжньо-стрічковий



Звалювання дерев на підкладне дерево застосовують при трелюванні дерев за відземки тракторами на лісосіках з наявністю підросту 1 м в кількості 3 тис. штук /га. Ширина пасік – 35-40 м, волока – 5-6 м. Волоки прокладають посередині пасік. Дерева звалюють на волоку, починаючи з дальнього кінця, відземками вперед до напрямку трелювання.Звалювання дерев у напівпасіках проводять стрічками, розміщеними під кутом до трелювального волока, починаючи з дальнього кінця. Звалювальник, вибравши найбільше дерево біля волока звалює (під кутом 450 до волоку) його в якості підкладного, тоді всі інші дерева на стрічці валять на підкладне дерево, від волока до межі пасіки, щоб верхівки дерев лягали на волок. При такому звалюванні відземки припідняті і в процесі формування пачки не ушкоджується дрібний підріст. Застосування цього методу полегшує працю.

Метод біологічного сушіння полягає в тому, що при скороченні в період вегетації подачі соків з грунту (відділенні стовбура дерева від кореневої системи) проходить випаровування вологи із стовбура дерева через листя (хвою). Його використовують при вивезенні деревини до сплавних шляхів у весняно-літній період в насадженнях де присутні м’яколистяні породи. Внаслідок цього щільність деревини знижується і можливий сплав листяних порід з мінімальними втратами від потоплення. Застосовують два методи біологічного сушіння.

Перший метод – на корені шляхом кільцювання, для підготовки модрини до сплаву. Другий метод – у звалених дерев залишається необрубана крона до пожовтіння листя. Його використовують для сплаву берези та інших м’яколистяних порід.

Біологічне сушіння починають після розпускання листя берези і осики (5 травня) і закінчують за 2-3 тижні до пожовтіння листя (до 1 вересня).

При біологічному сушінні всіх дерев на лісосіці, пасіки розробляють в три прийоми. Спочатку звалюють дерева на волоці відземками в бік трелювання, починаючи з дальнього кінця. Волоки розробляють посередині пасіки шириною 10 м. Після трелювання підсушених дерев з волока (15-20 днів) в другий прийом звалюють дерева на одній половині пасіки. Відтрелювавши підсушені дерева з цієї частини пасіки, розробляють другу половину пасіки. Кожна півпасіка розробляється аналогічно звалюванню дерев на підкладне дерево.

При біологічному сушінні лише листяних порід пасіки розробляють також в три прийоми, але в іншому порядку. Спочатку проводять звалювання дерев на волоці і трелювання їх окремо за породами. Волок прокладають посередині пасіки шириною 5-6 м. Листяні породи в пачках залишають для просушування на навантажувальному пункті, а хвойні навантажують на лісовозний транспорт. Тоді послідовно розробляють півпасіки починаючи з дальнього кінця. Кожна півпасіка розробляється стрічками під кутом 450 до волока. Спочатку валять листяні дерева, які будуть підкладними для хвойних.



Рис. 23. Методи розробки пасік при суцільнолісосічних рубках: а, б – при біологічному висушуванні дерев

Навчимось

1. Пасіка - це частина лісосіки, яка прилягає то трелювального волоку, по якому трелюють повалені дерева або стовбури. Пасіку, в свою чергу, розбивають на стрічки - вузькі полоски лісу, які вирубуються за один прохід звалювальника.
Способи розробки пасік різні і залежать від типу трелювальних засобів, способу трелювання, розмірів пасік, кліматичних та ґрунтових умов, складу та повноти лісонасаджень; наявності, кількості та розміру підросту господарське цінних порід. Вірне прийняття способу розробки пасіки забезпечує добрі умови роботи і сприяє підвищенню продуктивності трелювальних засобів.
Спосіб розроблення пасіки залежить передусім від способу трелювання сировини (за відземки або за верхівку). За верхівки, як правило, трелюють стовбури, за відземки - дерева. При трелюванні дерев відпадає важка операція зрізування гілля на пасіці, особливо взимку при глибокому снігові. Під час трелювання стовбурів зрізування гілок полегшується, оскільки дерева лежать роззосереджено, а не в пакеті, як на навантажувальному майданчику. При трелюванні стовбурів верхівками до переду підвищується рейсове навантаження на трактор, котрий зазвичай не сходить з пасічного волока.
Спосіб розробки пасік залежить від того, яким чином проводиться трельовка - за комлі чи за вершини. За комлі трелюють дерева, за вершини хлисти. На способі розробки пасік впливають також лісогосподарські вимоги.
Метод вузьких пасік зі збереженням підросту.

При цьому способі задача розробки лісосік полягає в збереженій підросту у всіх випадках, коли на 1га є підріст і молодняк хвойних і твердолистяних порід не менше 3000 шт. на сухих і свіжих грунтах і не менше 2000 шт. на вологих грунтах.
При розробці повинно бути збережено дрібного і середнього підросту не менше 60%, великого не менше за 50%. Ділянка розбивається на пасіки, шириною рівній середній висоті деревостану. По середині кожної пасіки прорубують волок шириною 5м. Валку дерев на волоці починають з ближнього її кінця, дерева валять вершинами по направленню до навантажувального пункту, спилюючи їх урівень з землею, після відходу звалюваника на безпечну відстань ( 50м.), або переходу його на інший волок, обрубують чи обрізують сучки і трелюють хлисти за вершини. Спочатку звалюються дерева з однієї півпасіки таким чином, щоб його верхівка надала на волок, а кут між деревами і волоком не перевищував 30° . При цьому необхідно враховувати розташування підросту, трактор не повинен сходити з волока.

Звалювання дерев на підкладне дерево мал. в застосовують при трелюванні дерев за відземки тракторами на лісосіках з наявністю підросту 1м. в кількості 3 тис. штук /га. Ширина пасік – 35-40 м, волока – 5-6 м. Волоки прокладають посередині пасік. Дерева звалюють на волоку, починаючи з дальнього кінця, відземками вперед до напрямку трелювання.Звалювання дерев у напівпасіках проводять стрічками, розміщеними під кутом до трелювального волока, починаючи з дальнього кінця. Звалювальник, вибравши найбільше дерево біля волока звалює (під кутом 450 до волоку) його в якості підкладного, тоді всі інші дерева на стрічці валять на підкладне дерево, від волока до межі пасіки, щоб верхівки дерев лягали на волок. При такому звалюванні відземки припідняті і в процесі формування пачки не ушкоджується дрібний підріст. Застосування цього методу полегшує працю.

2. Пасіки без збереження підросту розробляють у випадку, якщо на лісосіці підросту є менше, ніж вказано вище, тобто коли лісовідновлення на вирубаних площах природним шляхом із збереженням підросту неможливе.

Стрічками, паралельними волоку.

Цей спосіб використовується при трелюванні за комель, зі стрічок шириною 6 - 8м, валять дерево кронами на волок під кутом 20... 30° рухаючись з дальшого кінця пасіки. З слідуючих стрічок звалювання дерев ведеться кронами на зруб під кутом 45... 60° до волока. Пачка набирається на стрічці потім трактор виходить на пасічний волок. Волоки, крім першого, при цьому методі, не розрубуються. Стрічки розробляють послідовно з послідовним віддаленням їх від волока. Цей метод використовують при неглибокому снігу зимою і на твердих ґрунтах влітку.





Метод вузьких пасік без збереження підросту (мал..д)
Пасіка шириною 35... 45м для зручності розроблення ділиться на стрічки шириною 8... 10м. Дерева звалюють під кутом 45... 600 до волока верхівкою на волок. Під час трелювання стовбурів гілки зрізують на волоку. Спочатку розробляють послідовно стрічки біля волока, потім після трелювання з них стовбурів або дерев, за верхівки беруться сусідні з першими стрічки.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів