Види та призначення інструменту для різання деревини.

Дізнаємось

1. Види та призначення інструменту для різання деревини.

1. Дереворі́зальний інструме́нт — різальний інструмент для обробки натуральної деревини, деревинних матеріалів і деталей різанням.

Конструктивні особливості: Дереворізальний інструмент складається з різальної частини (однієї або декількох), що її виготовляють з матеріалів, стійких проти зношування (легованих та вуглецевих інструментальних сталей, твердих сплавів, абразивних матеріалів), та кріпильного пристрою, за допомогою якого дереворізальний інструмент закріплюють на деревообробних верстатах чи утримують у руках.

Класифікація: Розрізняють дереворізальний інструмент ручний, механізований і верстатний. До ручних дереворізальних інструментів належать:

пилки;
сокири;
стамески;
рубанки;
долота;
свердла;
циклі;
скобелі (струги);
штихелі тощо.


Електричний рубанок — ручний дереворізальний інструмент з електричним приводом

Механізованим називають ручний інструмент з електричним або пневматичним приводом (наприклад, електропилки, пневмо- та електродрилі, електричні рубанки, ручні фрезерні машини тощо).



Круглопильний верстат з дисковою пилкою

До верстатних дереворізальних інструментів, що їх встановлюють на дереворізальних верстатах, належать[3]:

пилки (на круглопильних (круглопилкових) верстатах);
фрези, ножі стругальні, лущильні та ін. (на фрезерних фугувальних та рейсмусових а також, стругальних, лущильних, рубальних та інших верстатах);
свердла, зенкери і долота (на свердлильних та довбальних верстатах).
циліндри, диски та безконечні стрічки з абразивною шкуркою, полірувальні барабани з тканини, змащеної абразивною пастою (на шліфувальних та полірувальних верстатах), де різання здійснюється зернами абразиву, тощо.
Швидкість різання матеріалів верстатними дереворізальними інструментами сягає 120 м/с.

Суцільні інструменти. Так називають однотілі інструменти, що надаються до переточування. Вони складаються, переважно, з одного матеріалу. Скажімо, з вуглецевої інструментальної сталі (SP-спеціальна сталь), висоголеговану інструментальну (HL) або високолегованої швидкоріжучої (HSS) сталі. Різці також виготовляють з моноліту масивних матеріалів. До цього виду інструментів належать фрези, ножі та свердла.



З’єднані інструменти. Їх ще називають оснащеними інструментами. Вони мають корпус, оснащений необхідними лезами. Ріжучі елементи кріпляться на корпус інструмента напаюванням, зварюванням чи міцним приклеюванням. Незалежно від матеріалу корпуса ці інструменти можуть бути оснащені лезами з HM (твердого сплаву), HSS чи алмазними різцями. Способом з’єднання виготовляють фрези, свердла, ножі, дискові пили тощо.



Складені інструменти. Корпус таких інструментів виготовляють із термічно обробленої високоякісної конструкційної сталі. Елементи кріплення міцно затискають ріжучі деталі, які є змінними і можуть бути оснащені HSS/HM- і DIA-(алмазними)-напайками або напайками, виготовленими з HSS/HM-масиву. З’єднання, зазвичай, складають суцільну форму інструмента, при чому форма і порядок встановлення лез у гніздо корпуса виключають їх неправильний монтаж. У такому виконанні виготовляють ножеві головки, інструменти з поворотно-змінними пластинами, а також інструменти типу Dufix.



Різальний інструмент відповідно до ГОСТ 25751 — 83 складається:

з корпуса(державки) — частини різального інструмента, який несе на собі всі його елементи;
кріпильної частини для встановлення та/або кріплення в технологічному обладнанні або пристосуванні та леза інструмента — клиноподібного елемента різального інструмента для проникнення в матеріал заготовки і видалення шару матеріалу.
Поділяються:

за типом застосування — ручні, станочні, будівельні, монтажний, і т. д.
за типом матеріалу, що підлягає обробці — металорізальний, дереворізальний тощо,
за типом матеріалу, що застосовується — швидкорізальні, твердосплавні, і т. д.,
за типом деталі, що підлягає обробці — зуборізний, різьбоутворюючий, і т. д.,
за характером обробки — абразивний, шліфувальний, і т. д.
Інструмент для довбання

 

Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.



 Долото - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів та ін. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Стержень долота виготовляють із карбонової інстру­ментальної сталі, а ручку - з деревини твердих листяних порід (клена, бука, граба, берези). Кут загострення долота – 25-35º. Долотом видовбують отвори за допомогою киянки. Щоб рукоятка від ударів не розкололася на ній є кільце.







Стамеска - ручний інструмент для видовбування неглибоких гнізд, отворів, зрізування матеріалу невеликої товщини. Кут загострення стамески – 18-25º. Стамескою ріжуть тільки руками.



 

Стамески бувають плоскі (тонкі й товсті) і напівкруглі. У напів­круглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.







У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве деревину. Загострювання стамески і долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок.



Стамеску і долото загострюють на точильних брусках. Точильні бруски - це зернисті камені різних розмірів і кольорів. Бруски можуть бути грубозернистими і дрібнозер­нистими.



Для зручності користування брусками і для того, щоб вони не розкололися, їх управляють у де­рев'яну колодку.







Отже, для загострювання стамески або долота потрібні: бруски - один грубозернистий, другий дрібнозер­нистий для правки, посудина з во­дою для промивання, ганчірка для протирання інструмента, що загострюється, кутник для перевірки, шаб­лон для визначення кута загострювання.







Лезо стамески і долота утворюється фаскою і передньою гранню різця.



Стругання - один з технологічних процесів обробки конструкційних матеріалів. У його основу покладено принцип дії клина (мал. 74). Під дією прикладеної до інструмента сили різець заглиблюється в матеріал, перерізає волокна, відокремлюючи при цьому від заготовки частинки у вигляді стружки. Необхідну для різання силу прийнято називати силою різання.



За напрямком різання поділяють на: різання вздовж волокон у площині повздовжнього розрізу стовбура (мал. 75, а); різання поперек волокон перпендикулярно до їхнього напрямку (в торець) (мал. 75, б); різання поперек волокон у площині повздовжнього розрізу стовбура (мал. 75, в). Проте, крім основних трьох випадків, може використовуватися й різання під різними кутами до волокон.

Струганням деревини називають процес різання, за якого площина різання збігається з оброблюваною поверхнею.

Струганням надають деталям правильної форми і розмірів, які зазначені на кресленні. Крім того, поверхня стає рівною, чистою і гладенькою. У результаті цієї технологічної операції можна отримати плоскі й криволінійні поверхні.

Стругають деревину ручним і механізованим способами за допомогою різальних інструментів, які мають загальну назву рубанок (мал. 76).

Для ручного стругання деревини застосовують рубанки, які приводяться в дію мускульною силою людини. Залежно від призначення вони мають різну конструкцію та виготовлені з різних конструкційних матеріалів, проте загальний принцип їхньої роботи та загальна будова однакові.





Мал. 1. Способи стругання деревини: а - ручним рубанком; б - електромеханічним побутовим переносним рубанком; в - електромеханічним побутовим стаціонарним рубанком; г —електромеханічним промисловим стаціонарним рубанком



Мал. 2. Рубанок подвійний: а - загальний вигляд; б - будова рубанка: 1 - підошва;

2 - ріг; 3 - лоток; 4 - заплечики; 5 - клинок для кріплення залізка; 6 - ніж; 7 - упор;

8- пробка; 9- притискна планка; 10- притискний гвинт; 11 - регулювальний гвинт

Рубанок (мал. 77) являє собою дерев’яну або металеву колодку, у яку вставлене залізко з гострим лезом 6, закріплене клином або притискною планкою 5. Для зручності в роботі деякі рубанки в передній частині мають дерев’яний ріжок 2, а в задній - упор 7. Нижня частина колодки називається підошвою 1. Вона має бути плоскою для стругання плоских поверхонь або мати зворотний профіль оброблюваної поверхні при криволінійних і профільних поверхнях. Для встановлення ножа і виходу стружки в колодці продовбане гніздо (лоток) 3, що звужується до виходу з підошви до ширини

5...9 мм (проліт) 12. Передня частина прольоту під час стругання створює підбір волокон, унаслідок чого з поверхні заготовки зрізується тонкий шар деревини. Що вужчий проліт, то чистішою виходить поверхня стругання.

На бічних стінках лотка є заплечики 4, які слугують опорою при затисканні залізка клином. На тильній частині рубанка вмонтовано пробку 8 для вибивання залізка. У рубанка металевої конструкції залізко кріпиться за допомогою притискної планки 9, притискного гвинта 10 та регулюється регулювальним гвинтом 11.

Усі ручні рубанки поділяють на дві групи. До першої групи належать рубанки для стругання плоских поверхонь: шерхебель, одинарний і подвійний рубанок, торцевий рубанок, фуганок, напівфуганок, шліфтик, цинубель (мал. 3).



Мал. 3. Інструменти для стругання плоских поверхонь: а - шерхебель металевий, б - напівфуганок металевий, в - рубанок з одинарним ножем; г - фуганок; д - подвійний рубанок, е - шліфтик, є - торцевий рубанок; ж- цинубель; з - рубанок циклювальний

Шерхебель (мал. 3, а) застосовується для грубого стругання заготовок уздовж волокон або під деяким кутом, особливо коли треба зняти товстий шар деревини. Різальна кромка ножа має овальну форму і виступає з підошви на 2...З мм (мал. 4, а). Це дає можливість знімати товсту стружку без значних зусиль і без виривання деревини з боків різця ножа. Однак на виструганій поверхні залишаються жолобкуваті нерівності, які знімають іншими рубанками.

Одинарний рубанок (мал. 3, в) служить для вирівнювання поверхні після стругання шерхебелем або після розпилювання деревного матеріалу. Різальна кромка його ножа пряма і тільки по кутах трохи заокруглена (мал. 4, б) для того, щоб запобігти задиркам при струганні деревини. Після стругання одинарним рубанком поверхня стає рівною, але недостатньо гладенькою.

Подвійний рубанок (мал. 3, д) використовується для зачищення поверхонь і стругання торців. Він надає заготовці особливо чистої та гладенької поверхні завдяки тому, що його ніж складається з двох частин: основний ніж такий самий, як і в одинарного рубанка, але має проріз для кріплення другого ножа, який називається стружколомом (мал. 4, в). Стружколом ставлять на передню грань основного ножа так, щоб їхні кромки були паралельні, а відстань від кромки стружколома до леза різця становила 0,5... 1 мм. Що ближче лезо стружколома до леза різця, то тонша стружка, а отже, й рівніша поверхня. Проте подвійним рубанком можна вирівнювати тільки короткі деталі. Більш удосконаленими є рубанки з пересувними бобишка-ми, у яких можна регулювати ширину отвору лотка, та рубанки з металевою колодкою, ніж у яких кріпиться за допомогою гвинта (мал. 3, а).

Фуганок (мал. 3, г) дає таку саму гладеньку поверхню, як і подвійний рубанок, оскільки його ножі також подвійні. Такий інструмент застосовують для стругання площин і вирівнювання довгих кромок.

Напівфуганок (мал. 3, б) за будовою такий самий, як і фуганок, тільки менший за розміром. Його застосовують для стругання і вирівнювання значно коротших деталей.

Шліфтик (мал. 3, е) - це вкорочений подвійний рубанок, який має таку саму будову, як і рубанок. Проте, завдяки збільшеному куту різання (55...60°) і зменшеному прольоту, шліфтик знімає тонку стружку і залишає гладеньку поверхню. Його застосовують для зачищення задирів, завилькуватих місць і торців, які не вдалося вирівняти рубанком або фуганком.



Цинубель (мал. 3, ж) - це інструмент, який має таку саму будову, як і рубанок з одинарним ножем, проте має скорочену дерев’яну або металеву колодку. Його особливістю є те, що ніж інструмента має дрібні зубці на передній грані, які при струганні залишають на поверхні заготовки маленькі борозенки, збільшуючи при цьому її шорсткість 

Рубанок циклювальний (мал. 3, з) використовують для остаточного доведення і зачистки дерев’яних деталей.

До другої групи належать рубанки для стругання профільних (фігурних) поверхонь 

Про особливості роботи цими інструментами ти дізнаєшся в старших класах.

Для полегшення роботи столяра та тесляра промисловість випускає різноманітні ручні електромеханічні рубанки (мал. 81).

Робочою частиною цього інструмента є ніж, який закріплено на валу, що обертається. У результаті руху ручного інструмента вздовж оброблюваної поверхні з неї зрізується певний шар матеріалу.



Електрорубанок з округлою підошвою - спеціалізований і досить рідкісний вид електричного рубанка. Призначений інструмент для обробки заокруглених поверхонь, тому що підошва рубанка випукла.

Про особливості роботи цими інструментами ти дізнаєшся в наступних класах.

Цикля - стругальний інструмент у вигляді стальної пластини 120... 150 мм завдовжки, до 60 мм завширшки і до 1 мм завтовшки.

Різальною частиною циклі є гостре лезо на проточеній кромці, яке наводять стальним гладеньким стержнем. Під час роботи циклю ставлять так, щоб лезо було розміщене перпендикулярно до оброблюваної поверхні, тоді вона знімає тоненьку (ажурну) стружку.

Циклею зачищають деталі виробу твердих листяних порід після їх стругання подвійним рубанком або шліфтиком. Дрібні циклювальні роботи в домашніх умовах виконують ручними електромеханічними циклями.

Циклювання великих площ з високою якістю виконують електричними циклювальними машинами. Про принцип їх роботи ти дізнаєшся в наступних класах.

Навчимось

визначати кутові параметри ріжучого інструменту, розрахувати необхідну потужність різання

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів