Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест). Словосполучення з прийменником по (піти по гриби; по цей день; блукати по полю; триватиме з лютого по квітень; кожному по сувенірові; зауваження по суті тощо). Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за (посіяти у дощ; працювати в бібліотеці; росте при дорозі; за часів Мазепи; за активної підтримк

Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література (у числі на електронних носіях). Інформативна й нормативна функції їх. Основні типи словників. Довідкові медіаресурси.

Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність. Слова власне українські й запозичені. Виправдані й небажані запозичення

Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови. Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.

Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми. Кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.

Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення. Утвердження лексичної норми в словниках української мови (повторення й узагальнення). Контрольна робота.

Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Роль риторики в сучасному світі. Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресат), слухач (аудиторія), предмет мовлення, умови успішного спілкування. Особистість мовця (чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність, доброзичливість). Риси гарного співрозмовника. Вимоги до мовлення оратора. Комунікативний стан мовця.

Аудиторія (слухач, слухачі). Види слухання. Цілі слухання. Моделювання аудиторії. Контакт з аудиторією. Прийоми налагодження контакту.

Текст як одиниця спілкування. Етапи підготовки тексту виступу. Види читання і записування тексту виступу. Естетика тексту.

Ефективність мовлення. Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір. Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія.

Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник. Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності. Основні правила вимови голосних звуків. Основні правила вимови приголосних звуків.

Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний наголос. Форморозрізнювальний наголос. Діалектний наголос. Складні випадки наголошування слів. Контрольна робота.

Орфограма. Орфографічна помилка. Орфографічний словник. Принципи української орфографії. Ненаголошені е, и в корені слова. Апостроф.

Позначення м’якості приголосних. Чергування голосних. Чергування приголосних в українській мові.

Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення. Спрощення приголосних. Подвоєння та подовження приголосних.

Правопис префіксів. Правопис суфіксів.

Уживання великої літери. Правила перенесення слів із рядка в рядок. Контрольна робота

Написання складних слів разом, окремо, з дефісом.

Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки».

Складні випадки написання прізвищ. Складні випадки написання географічних назв.

Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку – з боку, зрештою – з рештою, всередині – в середині тощо). Правила написання їх.

Написання не, ні з різними частинами мови Правила графічних скорочень слів.

Морфологічна помилка. Іменник. Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу кір, дріб, біль, нежить, пил, степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами мови). Паралельні родові форми іменника (зал – зала, птах – птаха, плацкарт – плацкарта тощо). Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).

Іменники спільного і подвійного роду. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх. Іменники, що мають лише форму однини або множини. Складні випадки відмінювання іменників.

Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням (терміна – терміну, феномена – феномену).

Паралельні закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка (-ові, -еві (-єві) , -у (-ю) ); іменників знахідного відмінка (назв побутових предметів (узяв олівець – узяв олівця, написав лист – написав листа); іменників місцевого відмінка однини (на коні – на коневі, в ліжку – на ліжкові, в гаї – в гаю, на торзі – на торгу); іменників місцевого відмінка множини (кістьми – костями, крильми – крилами, чобітьми – чоботями тощо).

Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку. Словозміна іменників ІV відміни. Закінчення іменників ІІІ відміни. Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.

Особливості кличного відмінка. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові. Контрольна робота.

Поняття мовної стійкості. Джерела, що живлять мовну стійкість. Засоби мовного вираження промови.

Метафора, метонімія, їхня роль у мовленні.

Риторичні фігури (антитеза, градація, повторення, риторичне запитання, звернення, порівняння).

Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий).

Прислівник. Ступені порівняння. Прикметники, що перейшли в іменники.

Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.

Дієслово, дієслівні форми. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.

Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини (ходімо – ходім, візьміте – візьміть, визначте – визначіть, підтвердьте – підтвердіть).

Активні й пасивні дієприкметники. Розвиток мовлення. Написання есе про свою заповітну мрію.

Контрольна робота

Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка. Складні випадки синтаксичного узгодження (УПА засвідчила; до міста Старий Самбір; у місті Чернівці).

Складні випадки і варіанти синтаксичного керування (відгук про роботу, радіти з перемоги і радіти перемозі; потреба в підручниках; не вживати заходів; не викликає довіри; враження від фільму; командувач військ; багатий на копалини і багатий копалинами; близько десятої години; переміг завдяки вам; посіяла біля хати, за нашими розрахунками).

Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест). Словосполучення з прийменником по (піти по гриби; по цей день; блукати по полю; триватиме з лютого по квітень; кожному по сувенірові; зауваження по суті тощо). Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за (посіяти у дощ; працювати в бібліотеці; росте при дорозі; за часів Мазепи; за активної підтримк

Вживання похідних сполучників. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка (Він був активним учасником тих подій. Мій однокласник – директор школи. Перегляд вистави становить частину нашого плану на вихідний. Висіло багато картин; більшість громадян учора підтримали; більшість депутатів проголосувало; батько з сином відвідали; виставка-продаж вразила).

Пасивні конструкції з дієсловами на –ся. Синтаксичні конструкції з формою на -но, -то. Розвиток мовлення. Усне висловлення на тему: «Здоров’я – перша сходинка до щастя» (Сократ).

Порядок слів у реченні. Односкладні й неповні речення. Прості ускладнені речення.

Правила побудови складних речень. Логічні помилки в складних реченнях. Контрольна робота.

Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком у простому реченні.

Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями; однорідними членами речення; відокремленими означеннями, прикладками, обставинами; вставними словами і реченнями.

Кома в складному реченні.

Крапка з комою у складному реченні.

Контрольна робота

Двокрапка у складному реченні.

Тире у складному реченні.

Розділові знаки при прямій мові.

Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

Стилістичні особливості слів іншомовного походження.

Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика. Оцінна лексика. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики.

Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні можливості фразеологізмів.

Контрольна робота

Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених - звертаннями; - однорідними членами речення; - відокремленими означеннями, прикладками, обставинами; - вставними словами і реченнями

Кома в складному реченні.

Крапка з комою у складному реченні.

Двокрапка у складному реченні.

Тире у складному реченні.

Розділові знаки при прямій мові.

Повторення вивченого матеріалу. Контрольна робота.

Стилістичні особливості засобів словотвору. Розвиток мовлення. Письмовий твір на тему: «Позитивні думки і неконфліктна поведінка – запорука здоров’я»

Стилістичні особливості частин мови.

Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.

Практична риторика Інформаційні жанри (представлення, пояснення).

Інформаційні жанри ( інструкція, повідомлення).

Діалогічні жанри (бесіда, телефонна розмова).

Діалогічні жанри ( листування).

Оцінювальні жанри (похвала, осуд).

Оцінювальні жанри ( рецензія, характеристика).

Етикетні жанри (привітання, вибачення).

Повторення вивченого матеріалу.

Повторення вивченого матеріалу.

Контрольна робота

Повторення вивченого матеріалу.

Повторення вивченого матеріалу. Контрольна робота.

Підсумкове заняття.