Тема 7. Прирейкові нижні склади. Розкряжування хлистів. Сортування круглих лісоматеріалів. Штабелювання круглих лісоматеріалів.

Дізнаємось

Тема 7.  Прирейкові  нижні склади.
Розкряжування хлистів.
Сортування круглих лісоматеріалів.         
1. Розкряжування деревини на нижньому складі здійснюється розкряжувальною установкою ЛО-15С з  одночасним розподілом розкряжованої деревини на два потоки: сортименти, що підлягають сортуванню, і низькоякісна деревина, що поступає в цех переробки. На розвантаженні і створенні буферного запасу дерев перед потоковими установками, а також на штабелюванні і навантаженні у вагони МПС пакетованих лісоматеріалів використовуються консольно-козлові крани ККЛ-32 вантажопідйомністю 32 т, з грейфером ЛТ-59.

Розкряжування хлистів на сортименти визначає якісні і кількісні показники роботи підприємства. Випиляні сортименти за розмірами і якістю повинні суворо відповідати діючим ГОСТам. Під раціональним розкряжуванням розуміють такий спосіб, при якому виходить найвищий вихід ділової деревини, що забезпечує виконання посортного плану і максимальне постачання матеріалів високої якості і мінімум відходів деревини та дров. До такого способу слід віднести спосіб поштучного  розкряжування  хлистів.

Розкряжування хлистів електропилою. Розкряжування хлистів електропилою виробляється на розкряжувальному майданчику при вільному проході близько хлиста і тільки після розкочування пачки на окремі хлисти та розмітки їх на сортименти.

Перед розкряжуванням кожен хлист уважно оглядаютьють і встановлюють найбільшу доцільність випилювання того чи іншого цінного сортименту. Розмітка виконується з комля з відміром довжини  колоди і припуску відповідно до ГОСТу.

Розкряжування на напівавтоматичних лініях з поздовжнім переміщенням хлиста. Лінії з поздовжнім переміщенням хлистів працюють за циклічним принципом, тобто переміщенням хлиста до пилки на довжину відпилюємого сортименту, потім його зупинки, відпилювання і видалення сортименту від пилки, виводу  пили з пропилу, потім знову переміщення хлиста і т. д. Потім цикл повторюється.

До таких лініях відносяться ЛВ-15С, ЛО-15А, ЛВ-68, ЛВ-113 і сучкорізно-розкряжувальна установка ЛО-30.

Найбільшого поширення отримала лінія ЛО-15С для розкряжування хлистів обсягом до 0,5 .. .0,6 м3 (рис. 1). Хлисти надходять з лісосіки на склад по лісовозної дорозі, потім двостріловим маніпулятором 5, що входять до складу лінії, забираються з майданчика 3 та поштучно укладаються на подаючий дволанцюговий транспортер 4. Подача хлистів в зону роботи гідроманіпулятора здійснюється розтягувачем  хлистів 2 (ПРХ-2 або РРУ-10М). Оцінивши якість хлиста і зорово розмітивши хлист на сортименти, які з нього можна отримати, оператор на пульті управління 9 дає замовлення (якщо не потребує торцювання комля) на перший різ. При торцюванні комля замовлення робиться спочатку на відторцювання. Піднімається упор відміру довжин на приймальному столі 7 і починається рух транспортеру 4 разом з батогом і приймального столу. При дотику торця хлиста з упором автоматично зупиняються подача транспортера на приймальний стіл, упор прибирається, включається притискний механізм для затиску і стабілізації хлиста в процесі пиляння, включається механізм насування пили 6 і проводиться пиляння. Після закінчення пропилу пила повертається в початкове положення, піднімається механізм зажиму і включаються скидачі для скидання відпиляного сортименту на сортувальний транспортер 8. Вершинна частина хлиста подається на пильний блок 10 для оброблення на короткі сортименти, які виноситься транспортером 11. Практична продуктивність лінії 220 ...240 м3 за зміну при середньому об’ємі хлиста 0,4 м3.

Напівавтоматична лінія ЛВ-68 призначена для розкряжування крупномірних хлистів об'ємом більше 0,5 м3. Її принципова технологічна схема аналогічна схемі лінії ЛО-15С за винятком того, що відпиляні сортименти не скидаються з приймального столу в бік, а виносяться вперед. Маятниковий пильний механізм замінений комбінованою штангово-маятниковою пилкою з двома пильними дисками. Розрахункова змінна продуктивність лінії 240 ...340 м3.















Рис. 1. Технологічна схема напівавтоматичної лінії ЛВ-15С

з поздовжнім переміщенням хлиста



2. Важливою особливістю даної схеми є блокове компонування основного технологічного потоку. При цьому блок (вузол) первинної обробки і блок штабелювання з відвантаженням лісоматеріалів споживачам розділені і розташовані автономно. Оброблені на установці ПСЛ-2А хлисти подаються до керованої оператором з кабіни розкряжувальної  установки ЛО-15С із столом відміру довжин (приймальний стіл) лісоматеріалів. Лісоматеріали скидаються з приймального столу на дві сторони. Якщо довжина лісоматеріалів перевищує 1 м, то через виносний лісотранспортер і пристрій для обліку і маркування круглих лісоматеріалів вони поступають на автоматизований сортувальний лісотранспортер ЛТ-86 з системою управління з кабіни оператора. З сортувального лісотранспортера ЛТ-86 лісоматеріалів автоматично скидаються у відповідні лісонакопичувачі. Очищення лісонакопичувачів від лісоматеріалів і передачу їх до фронту штабелювання і вантаження у вагони МПС здійснюють колісні лісонавантажувачі. Пачки лісоматеріалів укладаються лісонавантажувачами в пакетоформувальні пристрої, де вони ув'язуються стропами, і готові пакети круглих лісоматеріалів подаються в штабелі тимчасового зберігання, або відразу у вагони МПС. Вирівнювання торців лісоматеріалів в пачках перед їх укладанням в пакетоформувальні пристрої здійснюється торцювальними пристроями. Для районів з середнім об'ємом хлиста 0,2-0,3 м3 блок первинної обробки деревини є двопоточним  блоком технологічного устаткування, до складу якого окрім перелічених вище стаціонарних сучкорізних установок ПСЛ-2А і розкряжувальних установок ЛО-15С входять два автоматизовані сортувальні лісотранспортери ЛТ-86 з скидкою лісоматеріалів на одну сторону і два пристрої ЛВ-12 для автоматичного обліку і марування круглих лісоматеріалів.

Для районів з середнім об'ємом хлиста 0,4…0,6 м3 два автоматизовані сортувальні лісотранспортери можуть бути замінені одним лісотранспортером ЛТ-86 (ЛТ-92) з двосторонньою скидкою лісоматеріалів в лісонакопичувачі. Основні технологічні агрегати пов'язані в єдиний потік системою допоміжного устаткування. При цьому між усіма суміжними установками передбачені гнучкі технологічні зв'язки, що забезпечують їх узгоджену роботу в єдиному потоці, а також автономну роботу будь-якого з них у разі відмови суміжного. Технологічний зв'язок між сучкорізними установками і суміжними з ними розкряжувальними установками ЛО-15С забезпечується буферним магазином для прийому і поштучної подачі хлистів, лісонакопичувачем хлистів і торцевим маніпулятором ЛО-78.

Відповідно до програми діяльності Кабінету Міністрів України та згідно з наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр з питань стандартизації, сертифікації та якості» від 12 грудня 2015 року, в Україні скасовуються нормативні документи, розроблені до 1992 року.
Черговий практичний семінар проведено головним інженером ДП "Кременецький лісгосп" Володимиром Бобриком з лісничими, помічниками лісничих та працівниками, які здійснюють організацію лісозаготівельного виробництва, відпуск лісопродукції з верхніх складів та оформлення супровідних документів.
Із запровадженням нових європейських стандартів класифікації суттєво змінилися підходи до визначення розмірно-якісних характеристик лісодеревини та продукції переробки. Якщо раніше ділові сортименти розподілялися на три сорти за призначенням, то з 2019 року круглі лісоматеріали розподіляються на чотири класи якості (А. В. С. D.). А дров'яна деревина поділяється на два види: промислового і непромислового використання. При цьому деревина непромислового використання реалізовується в якості палива для населення.
Також значна увага на семінарі була приділена питанню ведення електронного обліку деревини згідно з новими європейськими стандартами (ЕN) та своєчасному оновленню ПЗ на КПК до нових версій.
Запроваджений принцип класифікації за європейською системою стандартизації круглих лісоматеріалів не базується на призначенні сортиментів, а в його основі закладені показники розміру та якості колод. Запропонований метод стандартизації обліку круглих лісоматеріалів дозволить підприємству поліпшити використання лісосічного фонду, збільшити вихід ділових сортиментів та покращити якісний склад виготовленої пилопродукції.

У країнах Євросоюзу колоду вимірюють за серединним діаметром і сортують за чотирма класами якості – А, В, С, D для хвойних та твердолистяних порід дуба, бука, клена, ясена; і за трьома класами якості – А, В, С для м’яколистяних порід (тополі). Національні стандарти ДСТУ, розроблені на основі європейських, можна поділити на такі категорії:

– методи вимірювання і визначення обсягу круглих лісоматеріалів;

– методи вимірювання ознак деревини і біологічних пошкоджень;

– розмірна класифікація листяних і хвойних пиломатеріалів;

– правила сортування круглих лісоматеріалів за породами.

До класу якості А належать лісоматеріали найвищої якості, які переважно походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання. До класу якості В належать лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками із середніми розмірами для кожної породи. Клас С включає лісоматеріали нижче середньої якості з вадами, які не суттєво знижують природні властивості деревини.

До класу якості D належать лісоматеріали, що не відповідають вимогам попередніх класів, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання. Всі інші лісоматеріали круглі повинні класифікуватися або як деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 м (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо), або як дров’яна деревина для непромислового використання, довжиною до 2,0 м (може бути реалізована виключно приватним особам – громадянам України).

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів