Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення. Розрахунок природного освітлення виробничого об’єкту.

Дізнаємось

Зір - один з головних інформаторів людини про навколишній світ. Близько 90% всієї інформації про зовнішній світ надходить в наш мозок саме через очі.
Неправильно проведене освітлення завдає значної шкоди зору працівників.
Навпаки, при хорошому освітленні усувається напруження ока, полегшується розрізнення об’єктів, швидшає темп роботи.
Світло стимулює діяльність всього організму.
Правила гігієни праці вимагають максимального використання природної освітленості, оскільки сонячне світло здійснює біологічну оздоровлюючу дію на організм. Дія ця викликається не тільки ультрафіолетовим випромінюванням (більша частка його через звичайне віконне скло в приміщення не проникає), але і випромінюваннями видимого спектра, до яких протягом тисячоліть пристосувалося око людини. Природне світло створює у людей відчуття безпосереднього зв'язку з навколишнім світом і заспокійливо діє на нервову систему.
Забезпечення гігієнічно раціональних умов освітлення у виробничих приміщеннях сприяє тривалому збереженню працездатності, призводить до зростання продуктивності праці і до поліпшення якості продукції, що випускається.
Проведені дослідження впливу вібрації, низької освітленості, запорошеності, шуму, що впливають одночасно, показали, що найбільшу негативну дію на продуктивність праці здійснюють вібрації (38,9%) і освітленість (33,1%), менше - запорошення (21,1%) і шум (5,1%). Результати хронометричних досліджень за процесом буріння перфоратором типу ПР-ЗОК показали, що збільшення освітленості забою з 1-2 до 20 лк призводить до скорочення часу буріння на 15%, а до 10 лк - на 18% .
Завданнями раціонального освітлення є:
1. Поліпшення зорових умов праці.
2. Створення сприятливої виробничої обстановки.
3. Зменшення небезпеки виробничого травматизму.
Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно-розподіляється по площі виробничого приміщення, при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.
Нормативна освітленість на робочих місцях

Вид приміщення Природна освітлення КПО ен, %
Верхнє або комбіноване освітлення Бокове освітлення (вікнами )
з снігом без снігу
Проектні кімнати, конструкторське бюро 5 1,6 2
Читальні зали, кабінети 3 0,8 1
Зали засідань 2 0,4 0,5
Умивальні, туалети, душові, паління, обігріву - 0,2 0,3
Кабінет лікаря, перев’язочна - 0,8 1
Головні східцеві клітки -- 0,2 0,2
Інші східцеві клітки, коридори та проходи - 0,1 0,1
Природне освітлення в будь-якій точці приміщення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Криві розподілення світла при різному природному освітленні приміщень:
а ― кутовому односторонньому;
б ― кутовому двосторонньому;




КПО (е) - (коефіцієнт природного освітлення) є вираженим у відсотках ( % ) відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу (щоб ніщо не затіняло фотоелемент люксметра та сонце було закрите хмарою).

На схемі приміщення показано місце розташування приладу люксметр





Аналітично КПО виражається формулою: КПО = 100%,
де Евн — освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпосереднім чи відбитим світлом неба.
Езовн — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Відстань від протилежної стіни
0м 1м 3м 4м 5м 6м
Евн = Евн = Евн = Евн = Евн = Евн = Езов=
Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=



Нормовані значення КПО (ен ) визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП ІІ-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, його частину, а також дефект, який потрібно виявити, Таблиця 1.
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).
Таблиця 1
Параметри природного освітлення (СНіП ІІ-4-79)


Характеристика роботи Найменший розмір об’єкту розрізнювання Розряд зорової роботи КПО ( ен ) %
При верхньому чи верхньому боковому освітленні При боковому
з снігом без снігу
Найвища точність Менше 0.15 1 10 2,8 3,5
Дуже висока точність 0.15-0.3 2 7 2 2,5
Висока точність 0.3-0.5 3 5 1,6 2
Середня точність 0.5-1 4 4 1,2 1,5
Мала точність 1-5 5 3 0,8 1
Груба Більше 5 6 2 0,4 0,5
Спостереження за ходом оботи 8 1 0,2 0,3

Відповідно до СНИП II-1-79 нормоване значення КПО (ен І,ІІ,ІV,V )- для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою

ен І,ІІ,ІV,V = е ІІІ х m х c

де - еIII - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0,1% відповідно для 1 – 8 розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (смт. Шацьк знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9); Таблиця 2
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65 - 1,0. Таблиця 3



Таблиця 2
Значення коефіцієнта світлового клімату, m
Пояс світлового клімату 1 2 4 5
Коефіцієнт світлового клімату 1,2 1,1 0,9 0,8
Таблиця 3
Значення коефіцієнта сонячного клімату, с

Пояс світлового клімату При вікнах, зорієнтованих по сторонах світу (азимут,град)
136-225 46-135, 226-315 316-45
І 0,9 0,95 1
ІІ 0,85 0,9 1
ІV 0,7 0,75 0,95
V 0,6 0,65 0,85
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон) відповідного до нормованого значення КПО (ен ).
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення
Sв = ен х hв х Sпх Кзб х Кз / tо х r х 100, м2
де: SВ - площа вікон;
ен – КПО нормоване коефіцієнт природного освітлення;
hв – світлова характеристика вікна ( 8,0…15,0 )
Sп - площа підлога приміщення:
Кзб – враховує затінення вікон будівлями,деревами ( 1,0…1,5 )
Кз – коефіцієнт запасу ( 1,5…2,0 )
tо – коефіцієнт світлопроникнення ( 0,45 )
визначається з добутку 5 коефіцієнтів, що враховують світлопроникний матеріал вікна; конструкцію вікон; забрудненість; несучі конструкції; наявність сонцезахисних пристрої.;
r - коефіцієнт відбивного світла ( 1,5…3,0 )
Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої на - 5+10%.
Основні санітарні вимоги до проектування і улаштування природного освітлення:
У всіх будівлях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення.
Доцільно вбудувати одне велике вікно, ніж декілька невеликих тієї самої сумарної площі.
Вікна повинні розміщуватися на однаковій відстані один від одного і від кутів будівлі (відстань між вікнами не повинна перевищувати двократної ширини вікна).
Верхній край вікна повинен розміщуватися по можливості ближче до стелі.
Світло повинне падати на робоче місце з лівого боку.
Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади – люксметри Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний ТЭС 0693.
Автоматичний контроль освітленості на робочих місцях здійснюэться фотодіодом ФД, який вказує на недостатню освітленість.

Навчимось

Зір - один з головних інформаторів людини про навколишній світ. Близько 90% всієї інформації про зовнішній світ надходить в наш мозок саме через очі.
Неправильно проведене освітлення завдає значної шкоди зору працівників.
Навпаки, при хорошому освітленні усувається напруження ока, полегшується розрізнення об’єктів, швидшає темп роботи.
Світло стимулює діяльність всього організму.
Правила гігієни праці вимагають максимального використання природної освітленості, оскільки сонячне світло здійснює біологічну оздоровлюючу дію на організм. Дія ця викликається не тільки ультрафіолетовим випромінюванням (більша частка його через звичайне віконне скло в приміщення не проникає), але і випромінюваннями видимого спектра, до яких протягом тисячоліть пристосувалося око людини. Природне світло створює у людей відчуття безпосереднього зв'язку з навколишнім світом і заспокійливо діє на нервову систему.
Забезпечення гігієнічно раціональних умов освітлення у виробничих приміщеннях сприяє тривалому збереженню працездатності, призводить до зростання продуктивності праці і до поліпшення якості продукції, що випускається.
Проведені дослідження впливу вібрації, низької освітленості, запорошеності, шуму, що впливають одночасно, показали, що найбільшу негативну дію на продуктивність праці здійснюють вібрації (38,9%) і освітленість (33,1%), менше - запорошення (21,1%) і шум (5,1%). Результати хронометричних досліджень за процесом буріння перфоратором типу ПР-ЗОК показали, що збільшення освітленості забою з 1-2 до 20 лк призводить до скорочення часу буріння на 15%, а до 10 лк - на 18% .
Завданнями раціонального освітлення є:
1. Поліпшення зорових умов праці.
2. Створення сприятливої виробничої обстановки.
3. Зменшення небезпеки виробничого травматизму.
Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно-розподіляється по площі виробничого приміщення, при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.
Нормативна освітленість на робочих місцях

Вид приміщення Природна освітлення КПО ен, %
Верхнє або комбіноване освітлення Бокове освітлення (вікнами )
з снігом без снігу
Проектні кімнати, конструкторське бюро 5 1,6 2
Читальні зали, кабінети 3 0,8 1
Зали засідань 2 0,4 0,5
Умивальні, туалети, душові, паління, обігріву - 0,2 0,3
Кабінет лікаря, перев’язочна - 0,8 1
Головні східцеві клітки -- 0,2 0,2
Інші східцеві клітки, коридори та проходи - 0,1 0,1
Природне освітлення в будь-якій точці приміщення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Криві розподілення світла при різному природному освітленні приміщень:
а ― кутовому односторонньому;
б ― кутовому двосторонньому;




КПО (е) - (коефіцієнт природного освітлення) є вираженим у відсотках ( % ) відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу (щоб ніщо не затіняло фотоелемент люксметра та сонце було закрите хмарою).

На схемі приміщення показано місце розташування приладу люксметр





Аналітично КПО виражається формулою: КПО = 100%,
де Евн — освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпосереднім чи відбитим світлом неба.
Езовн — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Відстань від протилежної стіни
0м 1м 3м 4м 5м 6м
Евн = Евн = Евн = Евн = Евн = Евн = Езов=
Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка Насадка
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=
КПО=



Нормовані значення КПО (ен ) визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП ІІ-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, його частину, а також дефект, який потрібно виявити, Таблиця 1.
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).
Таблиця 1
Параметри природного освітлення (СНіП ІІ-4-79)


Характеристика роботи Найменший розмір об’єкту розрізнювання Розряд зорової роботи КПО ( ен ) %
При верхньому чи верхньому боковому освітленні При боковому
з снігом без снігу
Найвища точність Менше 0.15 1 10 2,8 3,5
Дуже висока точність 0.15-0.3 2 7 2 2,5
Висока точність 0.3-0.5 3 5 1,6 2
Середня точність 0.5-1 4 4 1,2 1,5
Мала точність 1-5 5 3 0,8 1
Груба Більше 5 6 2 0,4 0,5
Спостереження за ходом оботи 8 1 0,2 0,3

Відповідно до СНИП II-1-79 нормоване значення КПО (ен І,ІІ,ІV,V )- для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою

ен І,ІІ,ІV,V = е ІІІ х m х c

де - еIII - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0,1% відповідно для 1 – 8 розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (смт. Шацьк знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9); Таблиця 2
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65 - 1,0. Таблиця 3



Таблиця 2
Значення коефіцієнта світлового клімату, m
Пояс світлового клімату 1 2 4 5
Коефіцієнт світлового клімату 1,2 1,1 0,9 0,8
Таблиця 3
Значення коефіцієнта сонячного клімату, с

Пояс світлового клімату При вікнах, зорієнтованих по сторонах світу (азимут,град)
136-225 46-135, 226-315 316-45
І 0,9 0,95 1
ІІ 0,85 0,9 1
ІV 0,7 0,75 0,95
V 0,6 0,65 0,85
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон) відповідного до нормованого значення КПО (ен ).
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення
Sв = ен х hв х Sпх Кзб х Кз / tо х r х 100, м2
де: SВ - площа вікон;
ен – КПО нормоване коефіцієнт природного освітлення;
hв – світлова характеристика вікна ( 8,0…15,0 )
Sп - площа підлога приміщення:
Кзб – враховує затінення вікон будівлями,деревами ( 1,0…1,5 )
Кз – коефіцієнт запасу ( 1,5…2,0 )
tо – коефіцієнт світлопроникнення ( 0,45 )
визначається з добутку 5 коефіцієнтів, що враховують світлопроникний матеріал вікна; конструкцію вікон; забрудненість; несучі конструкції; наявність сонцезахисних пристрої.;
r - коефіцієнт відбивного світла ( 1,5…3,0 )
Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої на - 5+10%.
Основні санітарні вимоги до проектування і улаштування природного освітлення:
У всіх будівлях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення.
Доцільно вбудувати одне велике вікно, ніж декілька невеликих тієї самої сумарної площі.
Вікна повинні розміщуватися на однаковій відстані один від одного і від кутів будівлі (відстань між вікнами не повинна перевищувати двократної ширини вікна).
Верхній край вікна повинен розміщуватися по можливості ближче до стелі.
Світло повинне падати на робоче місце з лівого боку.
Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади – люксметри Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний ТЭС 0693.
Автоматичний контроль освітленості на робочих місцях здійснюэться фотодіодом ФД, який вказує на недостатню освітленість.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів