Освітлення виробничих приміщень.

Дізнаємось

1. Види виробничого освітлення.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
природним,- що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
штучним, що створюється електричними джерелами світла
суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.
Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках; у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинні на бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.


2. Природного освітлення і його види.
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.
Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно-розподіляється по площі виробничого приміщення, при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
Нормовані значення КІТО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП ІІ-4-79).
В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.





Криві розподілення світла при різному природному освітленні приміщень:

а ― кутовому односторонньому;
б ― кутовому двосторонньому;




На схемі приміщення показано місце розташування приладу люксметр




КПО (е) - (коефіцієнт природного освітлення) є вираженим у відсотках ( % ) відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу (щоб ніщо не затіняло фотоелемент люксметра та сонце було закрите хмарою).
Аналітично КПО виражається формулою: КПО = 100%,
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).

Параметри природного освітлення (СНіП ІІ-4-79)


Характеристика роботи Найменший розмір об’єкту розрізнювання Розряд зорової роботи КПО ( ен ) %
При верхньому чи верхньому боковому освітленні При боковому
з снігом без снігу
Найвища точність Менше 0.15 1 10 2,8 3,5
Дуже висока точність 0.15-0.3 2 7 2 2,5
Висока точність 0.3-0.5 3 5 1,6 2
Середня точність 0.5-1 4 4 1,2 1,5
Мала точність 1-5 5 3 0,8 1
Груба Більше 5 6 2 0,4 0,5
Спостереження за ходом роботи 8 1 0,2 0,3
Відповідно до СНИП II-1-79 нормоване значення КПО (ен І,ІІ,ІV,V )- для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою: ен І,ІІ,ІV,V = е ІІІ х m х c
де - еIII - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0,1% відповідно для 1 – 8 розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (смт. Шацьк знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9); Таблиця 2
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65 - 1,0. Таблиця 3
Таблиця 2
Значення коефіцієнта світлового клімату, m
Пояс світлового клімату 1 2 4 5
Коефіцієнт світлового клімату 1,2 1,1 0,9 0,8
Таблиця 3
Значення коефіцієнта сонячного клімату, с

Пояс світлового клімату При вікнах, зорієнтованих по сторонах світу (азимут,град)
136-225 46-135, 226-315 316-45
І 0,9 0,95 1
ІІ 0,85 0,9 1
ІV 0,7 0,75 0,95
V 0,6 0,65 0,85
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон).

3. Штучне освітлення і його види.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об’єкта розпізнавання, але і від контрасту об’єкта з фоном та характеристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа, а найменша —30 лк (розряд VІІІв).

До основних джерел штучного освітлення відносяться: лампи розжарювання, газорозрядні лампи та світлодіодні лампи.



Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовийдріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.
Переваги Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.
Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплюючи дія); низька світлова віддача (7—20лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5тис.год); переважання жовто-червоних променів в порівняні з природним світлом; висока температура нагрівання до 140°С і вище що робить їх пожежонебезпечними. Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра.
Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/ Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год (2роки), а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30—60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора.
Основним недоліком газорозрядних ламп є Складність схеми вмикання, шум дроселів, значний час між вмиканням та запалюванням ламп, відносно висока вартість, зміни світлового потоку в часі в освітлювальних установках та пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту — явища спотворення зорового сприйняття об'єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі, що виникає при збігові кратності частотних характеристик руху об'єктів і газорозрядних ламп. Таке спотворене зорове сприйняття може призвести до нещасного випадку, оскільки об'єкт, що рухається, чи обертається може здаватись нерухомим.
Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактерицидні, еритемні тощо.
Головні переваги LED-ламп, – це екологічність та економічність: на відміну від ЛЛ вони не містять ртуті та забезпечують близько 50 000 годин експлуатації. (при правильному використанні та стабільному струмі LED-лампи можуть працювати майже 7 років, а ЛЛ – близько 2 років). Світлова віддача цих ламп становить 40—140 лм/ Вт. Високий ресурс стійкості: ударна та вібраційна витривалість. Чистота і різноманітність кольорів. Направленість випромінювання: немає втрат світлового потоку (відсутні втрати в рефлекторі, світлодіод не освітлює простір позаду себе). Можливе регулювати інтенсивності освітлення: сумісні з регуляторами яскравості, вимикачами з підсвіткою, датчиками руху, фотоелементами, таймерами тощо. Низькі витрати на експлуатацію освітлюваних приладів: за рахунок рідкої заміни відпадає потреба в додаткових спеціалістів. Екологічна і протипожежна безпека. Не викликає втоми очей (відсутність мерехтіння). Відсутня необхідність спеціальної утилізації. Відсутній ефекту стробоскопу. Працюють при низьких температурах (на відміну від люмінесцентних). Різні варіанти потужності (можна обрати будь-яку). Максимальний світловий потік досягається одразу після вмикання.
Недоліки LED-ламп (світлодіодних): зміни світлового потоку в часі в освітлювальних установках до 20 %., Висока ціна: від 80 до 250 грн (в 10 разів проти ЛЛ), «Не люблять» герметично закриті корпуси та високу вологість.
В лабораторіях та робочих кабінетах використовуються світильники.
Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або змінює його властивості (наприклад, змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу навколишнього пожежо- та вибухонебезпечного чи хімічно активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.
Коефіцієнт корисної дії.(ККД) світильника визначається відношенням світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи. Освітлювальна арматура поглинає частину світлового потоку, що випромінюється джерелом світла, однак завдяки раціональному перерозподілу світла в необхідному напрямку збільшується освітленість на робочих поверхнях.
Захисний кут світильника у — кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з’єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів.
За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.
При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.
В адміністративно-конторських приміщеннях доцільно використовувати світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.
Світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезних приміщеннях.

Навчимось

1. Види виробничого освітлення.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
природним,- що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
штучним, що створюється електричними джерелами світла
суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.
Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках; у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинні на бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.


2. Природного освітлення і його види.
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.
Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно-розподіляється по площі виробничого приміщення, при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
Нормовані значення КІТО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП ІІ-4-79).
В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.





Криві розподілення світла при різному природному освітленні приміщень:

а ― кутовому односторонньому;
б ― кутовому двосторонньому;




На схемі приміщення показано місце розташування приладу люксметр




КПО (е) - (коефіцієнт природного освітлення) є вираженим у відсотках ( % ) відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу (щоб ніщо не затіняло фотоелемент люксметра та сонце було закрите хмарою).
Аналітично КПО виражається формулою: КПО = 100%,
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).

Параметри природного освітлення (СНіП ІІ-4-79)


Характеристика роботи Найменший розмір об’єкту розрізнювання Розряд зорової роботи КПО ( ен ) %
При верхньому чи верхньому боковому освітленні При боковому
з снігом без снігу
Найвища точність Менше 0.15 1 10 2,8 3,5
Дуже висока точність 0.15-0.3 2 7 2 2,5
Висока точність 0.3-0.5 3 5 1,6 2
Середня точність 0.5-1 4 4 1,2 1,5
Мала точність 1-5 5 3 0,8 1
Груба Більше 5 6 2 0,4 0,5
Спостереження за ходом роботи 8 1 0,2 0,3
Відповідно до СНИП II-1-79 нормоване значення КПО (ен І,ІІ,ІV,V )- для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою: ен І,ІІ,ІV,V = е ІІІ х m х c
де - еIII - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0,1% відповідно для 1 – 8 розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (смт. Шацьк знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9); Таблиця 2
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65 - 1,0. Таблиця 3
Таблиця 2
Значення коефіцієнта світлового клімату, m
Пояс світлового клімату 1 2 4 5
Коефіцієнт світлового клімату 1,2 1,1 0,9 0,8
Таблиця 3
Значення коефіцієнта сонячного клімату, с

Пояс світлового клімату При вікнах, зорієнтованих по сторонах світу (азимут,град)
136-225 46-135, 226-315 316-45
І 0,9 0,95 1
ІІ 0,85 0,9 1
ІV 0,7 0,75 0,95
V 0,6 0,65 0,85
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон).

3. Штучне освітлення і його види.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об’єкта розпізнавання, але і від контрасту об’єкта з фоном та характеристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа, а найменша —30 лк (розряд VІІІв).

До основних джерел штучного освітлення відносяться: лампи розжарювання, газорозрядні лампи та світлодіодні лампи.



Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовийдріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.
Переваги Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.
Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплюючи дія); низька світлова віддача (7—20лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5тис.год); переважання жовто-червоних променів в порівняні з природним світлом; висока температура нагрівання до 140°С і вище що робить їх пожежонебезпечними. Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра.
Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/ Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год (2роки), а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30—60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора.
Основним недоліком газорозрядних ламп є Складність схеми вмикання, шум дроселів, значний час між вмиканням та запалюванням ламп, відносно висока вартість, зміни світлового потоку в часі в освітлювальних установках та пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту — явища спотворення зорового сприйняття об'єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі, що виникає при збігові кратності частотних характеристик руху об'єктів і газорозрядних ламп. Таке спотворене зорове сприйняття може призвести до нещасного випадку, оскільки об'єкт, що рухається, чи обертається може здаватись нерухомим.
Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактерицидні, еритемні тощо.
Головні переваги LED-ламп, – це екологічність та економічність: на відміну від ЛЛ вони не містять ртуті та забезпечують близько 50 000 годин експлуатації. (при правильному використанні та стабільному струмі LED-лампи можуть працювати майже 7 років, а ЛЛ – близько 2 років). Світлова віддача цих ламп становить 40—140 лм/ Вт. Високий ресурс стійкості: ударна та вібраційна витривалість. Чистота і різноманітність кольорів. Направленість випромінювання: немає втрат світлового потоку (відсутні втрати в рефлекторі, світлодіод не освітлює простір позаду себе). Можливе регулювати інтенсивності освітлення: сумісні з регуляторами яскравості, вимикачами з підсвіткою, датчиками руху, фотоелементами, таймерами тощо. Низькі витрати на експлуатацію освітлюваних приладів: за рахунок рідкої заміни відпадає потреба в додаткових спеціалістів. Екологічна і протипожежна безпека. Не викликає втоми очей (відсутність мерехтіння). Відсутня необхідність спеціальної утилізації. Відсутній ефекту стробоскопу. Працюють при низьких температурах (на відміну від люмінесцентних). Різні варіанти потужності (можна обрати будь-яку). Максимальний світловий потік досягається одразу після вмикання.
Недоліки LED-ламп (світлодіодних): зміни світлового потоку в часі в освітлювальних установках до 20 %., Висока ціна: від 80 до 250 грн (в 10 разів проти ЛЛ), «Не люблять» герметично закриті корпуси та високу вологість.
В лабораторіях та робочих кабінетах використовуються світильники.
Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або змінює його властивості (наприклад, змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу навколишнього пожежо- та вибухонебезпечного чи хімічно активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.
Коефіцієнт корисної дії.(ККД) світильника визначається відношенням світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи. Освітлювальна арматура поглинає частину світлового потоку, що випромінюється джерелом світла, однак завдяки раціональному перерозподілу світла в необхідному напрямку збільшується освітленість на робочих поверхнях.
Захисний кут світильника у — кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з’єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів.
За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.
При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.
В адміністративно-конторських приміщеннях доцільно використовувати світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.
Світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезних приміщеннях.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів