Українська мова (профільна)

Місце фонетики та орфоепії в системі мови. Класифікація голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування.

Зміни приголосних при збігу їх у процесі словотворення. Спрощення в групах приголосних.

Подвоєння та подовження приголосних.

Основні норми сучасної літературної вимови. Особливості вимови голосних, приголосних звуків та їх сполучень. Вимова звукосполучень приголосних.

Наголос. Складні випадки наголошування слів. Іменники з подвійним наголосом. Контрольна робота.

Основні принципи української орфографії. Правила вживання апострофа та знака м'якшення.

Правопис префіксів. Правопис суфіксів.

Уживання великої літери. Лапки у власних назвах.

Написання складних слів разом, окремо, через дефіс.

Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ.

Правопис географічних назв. Написання слів іншомовного походження.

Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність. Лексичні синоніми, антоніми. Омоніми. Пароніми.

Фразеологічні синоніми. Фразеологічні антоніми. Контрольна робота.

Морфологія. Повнозначні та службові частини мови.

Іменник. Категорія роду і числа. Відмінювання іменників.

Прикметник. Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників.

Займенник. Стилістичні функції займенників.

Числівник. Відмінювання і написання числівників.

Дієслово. Форми дієслова. Дієприкметниковий і дієприслівниковий зворот.

Прислівник. Правопис прислівників і прислівникових сполучень.

Службові частини мови. Вигук.

Словосполучення. Неповні й односкладні речення. Просте й ускладнене речення.

Будова складного речення й логічні помилки в ньому. Розділові знаки у складному реченні.

Розділові знаки при прямій мові. Контрольна робота.

Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.

Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.

Іменник. Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу кір, дріб, біль, нежить, пил, степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами мови). Паралельні родові форми іменника (зал – зала, птах – птаха, плацкарт – плацкарта тощо). Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).

Відмінкові закінчення прикметників. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

Прислівник. Ступені порівняння. Прикметники, що перейшли в іменники.

Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.

Дієслово, дієслівні форми. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.

Активні й пасивні дієприкметники.

Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками. Словосполучення з прийменником по (піти по гриби; по цей день; блукати по полю; триватиме з лютого по квітень; кожному по сувенірові; зауваження по суті тощо).

Односкладні й неповні речення. Прості ускладнені речення.

Розділові знаки складному реченні

Розділові знаки при прямій мові.